Ухвала суду № 70383217, 20.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7288/17

Провадження № 22-ц/779/1744/2017

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О.

за участю секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, зацікавлена особа: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчих листів №0907/2-919/2011 року, виданих Івано-Франківським міським судом 15.05.2017, про стягнення з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради солідарно на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 226410 грн. 00 коп., за апеляційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2017 року заяву представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 задоволено.

Поновлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 строк для предявлення до виконання виконавчих листів по справі №0907/2-919/2011 року, виданих Івано-Франківським міським судом 15.05.2017 року на виконання додаткового рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.02.2013 року про: «Стягнути з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (місцезнаходження якого м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, ідентифікаційний номер 04054346) солідарно на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (жителів АДРЕСА_1) 226410 грн. 00 коп.

На дану ухвалу представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо поважності пропуску строку предявлення виконавчих листів до виконання, оскільки постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена 07.02.2014 року, тобто за два дні до закінчення строку предявлення.

На її думку, строк предявлення виконавчих листів до виконання, який зазначений у них та спливає 09.02.2014 року, був перерваний у звязку з предявленням даних виконавчих документів до ВПВР УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області. З моменту повернення виконавчих документів стягувачу 07.02.2014 року заявники отримали новий строк для звернення їх до виконання терміном один рік, тобто до 07.02.2015 року, однак, жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду протягом нового терміну ними не було вжито.

Зазначення суду про те, що рішення залишається невиконаним у звязку з допущеною Апеляційним судом Івано-Франківської області технічної помилки у додатковому рішенні від 08.02.2013 року, вважає невірним, оскільки неправильний ідентифікаційний номер боржника було вказано самими заявниками у заяві про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, зазначає, що до даних правовідносин не слід застосовувати положення норм ЗУ «Про виконавче провадження» від 05.10.2016 року, де строк звернення виконавчого листа до виконання змінено з одного року на три, оскільки дані виконавчі документи видані у 2013 році, а тому слід застосовувати норми закону, що діяв на той час.

Вважає, що ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.03.2017 року про виправлення описки у додатковому рішенні апеляційного суду, винесена в порядку ст. 219 ЦПК України не може бути підставою для поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання, так як має на меті усунення недоліків, через які рішення суду не може бути виконане.

Факт зазначення неправильного ідентифікаційного коду боржника був відомий заявникам ще у 2013 році із супровідного листа УДКСУ у м. Івано-Франківську від 27.08.2013 року №03-04/1609, з яким було повернуто виконавчі документи без виконання стягувачу. Однак, більше трьох років ними не було вчинено жодних дій щодо виправлення описки і звернення виконавчих листів до виконання.

З урахуванням наведеного просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку предявлення до виконання виконавчих листів.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник заявників доводів скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви та поновлення строку предявлення до виконання виконавчих листів по справі, суд першої інстанції виходив із того, що заявниками в межах встановленого законом строку було вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення суду, а таке залишилось невиконаним не з їхньої вини.

З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України підставою для поновлення строку предявлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.06.2012 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.05.2011 року, ухвалено нове. Позов задоволено частково. Стягнуто з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 226410 грн. 00 коп. (т. 3, а.с. 149-154).

17.09.2012 року Івано-Франківським міським судом було видано виконавчий лист, який був предявлений до примусового виконання (т. 3, а.с. 164-165).

Постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 24.10.2012 року було відмовлено у прийнятті до виконання виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з підстав того, що у виконавчому документі не зазначеного ідентифікаційного коду субєкта господарської діяльності боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, а також про те, чи є обовязок або право стягнення солідарним (т. 3, а.с. 163).

08.02.2013 року Апеляційним судом Івано-Франківської області за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було ухвалено додаткове рішення про солідарне стягнення коштів на користь позивачів, зазначено ідентифікаційний код боржника - №33644700 (т. 3, а.с. 181-183).

12.03.2013 року Івано-Франківським міським судом було видано три виконавчі листи (т. 3, а.с. 221-222, 227-228, 233-234).

Згідно з положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.97 року (зі змінами та доповненнями), передбачено не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так, право на судовий захист, яке гарантується статтею 6 §1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обовязкове судове рішення залишалось невиконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час видачі виконавчих листів) рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

22.08.2013 року заявники направили виконавчі документи до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, однак, листом від 27.08.2013 року №03-04/1609 УДКСУ повернула виконавчі листи без виконання, так як боржник виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер установи 33644700, вказаний у виконавчих листах по справі №0907/2-919/2011 р., не обслуговується як бюджетна установа в УДКСУ в м. Івано-Франківську (т. 3, а.с. 204).

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області від 07.02.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у звязку з тим, що виконавчий документ предявлено до органу ДВС не за місцем або підвідомчістю виконання рішення та не у відповідності до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» (т. 3, а.с. 203).

17.02.2017 року заявники звернулись до Апеляційного суду Івано-Франківської області із заявою про виправлення описки в додатковому рішенні суду від 08.02.2013 року, яку ухвалою суду від 01.03.2017 року було задоволено, зазначено ідентифікаційний номер виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 04054346 (т. 3, а.с. 215-216).

15.05.2017 року Івано-Франківським міським судом втретє було видано виконавчі листи, строк предявлення яких закінчився ще 09.02.2016 року (т. 3, а.с. 242-244).

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що заявники не мали змоги своєчасно пред'явити виконавчий лист до виконання, та постановив ухвалу про поновлення такого строку.

Посилання виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не те, що факт зазначення невірного ідентифікаційного коду боржника був відомий заявникам ще у 2013 році із супровідного листа УДКСУ у м. Івано-Франківську від 27.08.2013 року №03-04/1609, з яким було повернуто виконавчі документи без виконання стягувачу, не заслуговують на увагу, оскільки з такого листа вбачається тільки, що боржник виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер установи 33644700, вказаний у виконавчих листах по справі №0907/2-919/2011 р., не обслуговується як бюджетна установа в УДКСУ в м. Івано-Франківську.

Інші доводи апелянта правильності висновків суду також не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали суду.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст. 312 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Фединяк В.Д.

ОСОБА_7