Ухвала суду № 70382302, 15.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення, припинення права власності,–

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 16 жовтня 2007 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11235175000, згідно якого вона отримала в кредит в розмірі 20000,00 доларів США із терміном повернення до 16 жовтня 2028 року. Для забезпечення виконання вказаного кредитного договору нею було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №136. В подальшому позивачу стало відомо, що АКІБ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за договором іпотеки від 16 жовтня 2007 року. ТОВ «Кей-Колект» звернуло стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки, а саме іпотечного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки. 29 грудня 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27638962, згідно якого було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1.

У зв’язку з чим, ОСОБА_2 просила суд визнати дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ТОВ «Кей-Колект»протиправними і скасувати вказане рішення нотаріуса.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №27638962 від 29 грудня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 стосовно об'єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2;

- припинено право власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_3, шляхом скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №27638962 від 29 грудня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про реєстрацію речового права власності на вказану квартиру за ТОВ «Кей-Колект»;

- стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ТОВ «Кей-Колект» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 551,20 грн. з кожного відповідача.

Не погодившись із таким рішенням, ТОВ «Кей-Колект» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11235175000.

Згідно п. 1.1 розділу 1 вказаного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 20000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 101000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього Договору.

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному вище Договору, 16 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 розділу 1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: квартиру, загальною площею 60,6 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою в м. Дніпропетровськ, вул. Солідарна, будинок, 2, квартира, 51.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ТОВ «Кей-Колект» отримало право вимоги по кредитному договору та договору іпотеки, що укладені з ОСОБА_2

Згідно п. 1.1 Договору Факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» (Клієнт) зобов'язується передати у власність ТОВ «Кей-Колект» (Фактор), а Фактор - прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 цього договору обсяг (сума) прав Вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у Додатку №1 до цього договору.

ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було прийнято рішення №27638962 від 29 грудня 2015 року про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою, м. Дніпропетровськ, вул. Солідарна, будинок, 2, квартира, 51, за ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки №2691 від 16 жовтня 2007 року, посвідченого ПН Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4В, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №67830827 від 12 вересня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції керувався положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку» та дійшов висновку про те, що реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру №51 в будинку №2 у м. Дніпропетровську була проведена із грубим порушенням норм діючого законодавства, без належних на те правових підстав, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а вимоги позивача, таким чином, задоволенню.

Окрім цього, при задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, також враховував положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», якими заборонено примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого майна, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та у випадку якщо таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

В даному випадку, згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №67830827 від 12 вересня 2016 року, іпотечна нерухомість – квартира АДРЕСА_4 є постійним місцем проживання ОСОБА_2 та членів її родини, серед яких є інвалід дитинства 2 групи.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» посилається на порушення судом процесуального права, зокрема, апелянт вважає, що дана цивільна справа підлягає розгляду в порядку КАС України, так як ставиться питання про визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості, діяльність якого слід характеризувати як публічно-правову, яка здійснюється від імені держави, а тому рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року підлягає скасуванню, а цивільне провадження – закриттю.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки в даній цивільній справі спірні правовідносини пов’язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди – договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року щодо направлення ОСОБА_2 в 30-денний строк вимоги про виконання порушеного зобов’язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_4, у зв’язку з чим дані правовідносини, як договірні, мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Водночас, у відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання можливе лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Окремих договорів, які свідчили про наявність права реєстрації об’єкту нерухомості за ТОВ «Кей-Колект», апелянтом надано не було.

Таким чином, не виконавши вимоги закону та умов договору, ТОВ «Кей-Колект» безпідставно звернулось до ПН Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 для проведення реєстрації права власності на спірну нерухомість в порядку позасудового врегулювання звернення стягнення, а остання, як державний реєстратор, порушила порядок проведення вчинення нотаріальних дій.

Інші доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду в суді першої інстанції, як обґрунтування заперечень на позовну заяву, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Отже, виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» – відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2016 року– залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_5