Ухвала суду № 70379290, 20.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/4155/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 89 891,84 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

10 листопада 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" про зупинення виконання постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції не вирішувалось питання про поновлення строку апеляційного оскарження, а постанова суду першої інстанції не набрала законної сили, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Філія №1 Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" перебуває на обліку як страхувальник в ОУПФУ.

Як зазначає позивач, Філія №1 Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2015 року у розмірі 89 891,84 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у судому порядку на підставі норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-ХІІ).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, ст. 27, 28 Закону України №1058-ІV регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком. Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону №1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону №1058- IV.

Статтями 14, 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України. Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, конкретизовано у пункті 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загально обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція №21-1).

Так, відповідно до абз. 2 п. 6.1 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.7, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, яка підлягає відшкодуванню Філією №1 Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем", складає 89 891,84 грн.

Обставини призначення пільгових пенсій та обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій відповідачем не спростовані.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 89 891,84 грн.

Слід зазначити, що доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості суду не було надано.

При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність спірної заборгованості з посиланням на складений ним розрахунок - додаток №1 відомість по пільгових пенсіях, оскільки зазначене не підтверджується документально, а наданий розрахунок не є доказом відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, до Пенсійного фонду України у розмірі 89 891,84 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В. Чаку