Рішення № 70374324, 14.11.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.11.2017

Справа № 320/2636/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

при секретарі Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Міністерства оборони України моральну шкоду в розмірі 240000 грн. При цьому позивач зазначає, що він проходив військову службу у складі військової частини А-0450, яка входила до складу багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Югославії (н.п.Врапчічі Боснія і Герцеговина) в період 18 травня 1999 року. При виконанні службового обовязку у нього розвинулись захворювання «Гіпертонічна хвороба ІІ ст., повільно прогресуючий перебіг, ступінь артеріальної гіпертензії 3, високий кардіоваскулярний ризик. Гіпертрофія міокарді лівого шлуночка. ІХС: дифузний кардіосклероз. Постійна шлункова екстрасистологія. СН ІІ А ст. ІІ ФК. Вертеброгенна тораколюмбалгія, хронічна рецидивуюча течія, стадія неповної ремісії. Гіпертонічна ангіопатія сітківки ОГ. Остеохондроз хребта з больовим синдромом. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст., з вестибуло-атактичним синдромом», які відповідно до Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, повязані з виконанням обовязків військової служби при виконанні інтернаціонального обовязку. У звязку з отриманими захворюваннями йому встановлено 3 групу інвалідності. Оскільки із-за хвороби, отриманої під час несення військової служби, порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання, а отриману ним пенсію він витрачає на лікування, придбання ліків, йому не вистачає забезпечувати себе та свою родину. Посилаючись на наведене позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 240000 грн.

В судове засідання позивач не зявився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 02 серпня 1971 року по 28 березня 2001 року, з яких в період з 18 травня 1999 року у складі військової частини А-0450, яка входила до складу багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Югославії (н.п.Врапчічі Боснія та Герцеговина), що підтверджується записами в військовому білеті та довідці Мелітопольсько-Веселівського ОРВК № С3/45 від 11.01.2012 року /а.с.20,25/.

10 січня 2012 року ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності у звязку з хворобою, яка повязана з проходженням військової служби, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК, довідкою до акту огляду МСЕК та витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (а.с.19,27,28).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 із змінами та доповненнями відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Із матеріалів справи вбачається, що захворювання, яке отримав ОСОБА_1 під час проходження військової служби, пов'язане з її проходженням. Причинний зв'язок встановлено витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, контузій, травм, каліцтв від 15.11.2007 за №882 (а.с.19), виписками з історії хвороби /а.с.21-24/, випискою із акта огляду МСЕК (а.с.27), довідкою до акту огляду МСЕК (а.с.27) про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності у звязку з хворобою, яка повязана з виконанням обовязків військової служби при виконанні інтернаціонального обовязку.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи глибину моральних та психічних страждань позивача внаслідок пошкодження здоровя, стан його здоровя на цей час, ступінь порушення нормальних життєвих звязків, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн., частково задовольнивши позов.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збройні сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади івійськового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України.

Таким чином, обовязок держави відшкодувати позивачеві завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 р. у справі № 3-86гс14, який згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх судів України.

Доводи представника відповідача щодо відсутності причинного звязку між пораненням, отриманим позивачем в період проходження військової служби, та захворюванням, яке він має на цей час, суд не приймає до уваги, оскільки це спростовується наведеним вище витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, контузій, травм, каліцтв від 20.11.2013 за №2874 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України та довідками до актів огляду МСЕК /а.с.13,16,20/.

Також, суд не приймається до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено спричинення моральної шкоди внаслідок зазначеного пошкодження здоровя, оскільки в судовому засіданні встановлена наявність у позивача захворювання, причиною якого стало поранення, отримане в період проходження військової служби, а згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги в порядку ст.16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» то, отримання цієї допомоги не позбавляє позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди в порядку ст.17 цього ж Закону, а тому, посилання представника відповідача на цю обставину, як на підставу для відмови у позові, судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст.ст.1167, 1168 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 3 Закону України «Про збройні сили України», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, розташованого за адресою: Повітрофлотський проспект,6, м.Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, моральну шкоду у розмірі 20 000 /двадцять тисяч/ гривень 00 коп.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, розташованого за адресою: Повітрофлотський проспект,6, м.Київ, судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: