Ухвала суду № 70361899, 14.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7323/17

22-ц/785/7324/17

22-ц/785/7325/17

Номер справи місцевого суду: 522/24660/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю. Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 року про забезпечення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа: Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права,

встановила:

20 грудня 2016 року Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» (далі - ОСББ «Успенська 17») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа: Одеська міська рада, про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, по якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нежилі приміщення першого поверху НОМЕР_1, загальною площею 135,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних, ремонтних робіт чи робіт з реконструкції будівель, зведення огорожі будь-якого вигляду чи проведення будь-яких робіт на земельній ділянці на прибудинковій території двору будинку АДРЕСА_1 та на місці існування нежитлового приміщення АДРЕСА_1;

заборони Одеській міській раді, виконкому Одеської міської ради, Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеському міському управлінню земельних ресурсів, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо оформлення, підготовки чи видачі будь-яких дозвільних чи правовстановлюючих документів стосовно нежилих приміщень АДРЕСА_1 чи нежитлового або житлового приміщення (будинку) яке зводиться на місці нежитлового приміщення АДРЕСА_1, а також вчиняти будь-які дії стосовно розроблення проекту відведення земельної ділянки, а також приймати будь-які рішення стосовно оформлення права власності або права користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_6.

На думку позивача невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачам здійснити відчуження майна, яке знаходиться у їх власності (в даному випадку спірних нежилих приміщень) на користь третіх осіб у будь-який час, навіть після ухвалення судом першої інстанції рішення на користь позивача, що призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем права.

Ухвалою Приморського районного суду від 21 грудня 2016 року вказана заява була задоволена у повному обсязі.

Однак, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.05.2017 року вищевказану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси було скасовано, питання про вжиття заходів забезпечення позову направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 липня 2017 року заяву ОСББ «Успенська 17» про забезпечення позову знову було задоволено.

При цьому, текст ухвали фактично повністю дублює попередню ухвалу суду, яка була скасована судом апеляційної інстанції із зазначенням мотивів її скасування (т.1 виділених матеріалів, а.с.94-95, а також т. 2, а.с. 201-202).

В апеляційних скаргах ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування ухвали суду від 31 липня 2017 року про забезпечення позову та постановлення нової про відмову у забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечень проти них, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви ОСББ «Успенська 17», вказане об'єднання ставить перед судом питання про відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права, а саме - відновлення горища у будинку АДРЕСА_1, яке було розташоване над нежитловим приміщенням НОМЕР_1, відповідно до технічної документації (т.1, а.с.3-4).

Однак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд значно розширив діапазон вжиття заходів забезпечення позову, яке ніяким чином не стосується позовних вимог, чим порушуються положення ч.3 ст. 151 та ч.3 ст. 152 ЦПК України.

Тобто суд не вказав, яким чином може бути забезпечений позов щодо реконструкції горища нежитлового приміщення, накладенням арешту на вказане приміщення та забороною будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних, ремонтних робіт чи робіт з реконструкції будівель, зведення огорожі будь-якого вигляду чи проведення будь-яких робіт на земельній ділянці на прибудинковій території двору будинку АДРЕСА_1 та на місці існування нежитлового приміщення АДРЕСА_1.

Також суд не обґрунтував свій висновок стосовно вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Одеській міській раді, виконкому Одеської міської ради, Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеському міському управлінню земельних ресурсів, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо оформлення, підготовки чи видачі будь-яких дозвільних чи правовстановлюючих документів стосовно нежилих приміщень АДРЕСА_1 чи нежитлового або житлового приміщення (будинку), яке зводиться на місці нежитлового приміщення АДРЕСА_1, вчиняти будь-які дії стосовно розроблення проекту відведення земельної ділянки, а також приймати будь-які рішення стосовно оформлення права власності або права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_6

На зазначені обставини звертав увагу суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі від 24 травня 2017 року, скасовуючи попередню ухвалу суду першої інстанції від 21 грудня 2016 року (т.1 виділених матеріалів, а.с.94-95).

При цьому, суд першої інстанції також зазначав, що суд безпідставно вирішив питання щодо забезпечення позову, шляхом заборони невизначеному колу осіб вчиняти певні дії.

При новому розгляді питання про забезпечення позову, суд першої інстанції лише з'ясував питання щодо власника спірних приміщень та встановив, що власником нежилих приміщень АДРЕСА_1, є відповідач ОСОБА_3

Однак всі інші недоліки ухвали суду від 21 грудня 2016 року, які були вказані в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року, судом усунуті не були.

З огляду на викладене, доводи заявників апеляційних скарг ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо незаконності оскаржуваної ухвали, є обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

При цьому, слід зазначити, що ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не залучені до участі у справі, як і інші юридичні особи, стосовно яких суд вирішив питання при забезпечення позову, а тому кожен із них має право на оскарження ухвали суду.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що суд фактично заборонив усім, у тому числі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 здійснювати будь-які дії по реконструкції будинку АДРЕСА_1, де вказані громадяни на праві приватної власності мають квартири, у тому числі на земельній ділянці, яка необхідна для обслуговування цього будинку - прибудинковій території.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність оскаржуваної ухвали суду та необхідності її скасування з направленням питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати, що при новому розгляді справи суду першої інстанції належить з'ясувати співмірність заходів забезпечення позову, які вимагає від суду застосувати позивач, заявленим позовним вимогам, з'ясувати коло осіб, які мають приймати участь у справі та вирішити питання стосовно того, які заходи забезпечення позову слід застосувати в даному випадку, враховуючи, що невжиття саме цих заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Що стосується доводів заявників апеляційної скарги про те, що суду апеляційної інстанції належить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову, то вони є безпідставними.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що вирішення питання щодо забезпечення позову можливе лише після з'ясування всіх вищевикладених обставин в суді першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг частково надали суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційних скарг її частково спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційні скарги слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду скасувати і передати питання про забезпечення позову ОСББ «Успенська 17» на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 року про забезпечення позову скасувати і передати питання про забезпечення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра