Ухвала суду № 70361223, 21.11.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12978/17

2-а/357/1021/17

У Х В А Л А

21 листопада 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дмитренко А. М.

при секретарі Боженко Т. В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом мотивуючи тим, що він працював сержантом поліції поліцейського взводу охорони об’єктів та публічної безпеки Білоцерківського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області, 05.09.2017 року було видано наказ № 4500, на підставі якого видано наказ № 137 о/с від 07.09.2017 року про звільнення позивача зі служби за п.6 ч.1 ст.77 /у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту/, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати зазначені накази, поновити його на посаді поліцейського взводу охорони об’єктів та публічної безпеки Білоцерківського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Київській області, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За ухвалою суду від 30.10.2017 року відкрито провадження по даній справі.

Представником відповідача надіслано до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, оскільки відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Позивач щодо задоволення цього клопотання заперечує.

Вислухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС).

За змістом розділу ІІ КАС організація адміністративного судочинства включає, з-поміж іншого, визначення юрисдикції адміністративних судів та їх повноваження.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Компетенцію адміністративних судів щодо розгляду справ КАС розмежовує за правилами предметної, територіальної, інстанційної підсудності та підсудності кількох пов’язаних між собою вимог.

Згідно ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України; затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; 7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

За ч.2 цієї статті, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до постанови КМ України від 13.10.2015 року № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» Управління поліції охорони в Київській області є юридичною особою публічного права, а згідно відомостей з ЄДРПОУ є органом державної влади за організаційно-правовою формою.

Тобто, згідно предметної підсудності дана справа має розглядатися окружним адміністративним судом.

Позивач посилається на ч.2 ст.19 КАС України, яка визначає правила територіальної підсудності та згідно якої адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Як роз’яснено в п.6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» /зі змінами/, судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності.

Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України/. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

У разі недотримання правил територіальної підсудності адміністративну справу також необхідно передати до належного суду, але за умови, якщо це було виявлено після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду справи (пункт третій частини першої статті 22 КАС України). Проте якщо недотримання правил територіальної підсудності виявлено вже під час судового розгляду, то суд повинен завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору. При перегляді справи у суді вищої інстанції саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 КАС України, є, зокрема, вирішення справи неповноважним судом та порушення норм процесуального права.

Отже, правила територіальної підсудності застосовуються з врахуванням того, що справа предметно підсудна відповідному адміністративному суду, в даному випадку Київському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київську область, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області не є компетентним у розгляді даної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Частинами 6-8 цієї статті передбачено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.2, 17, 18, 19, 22 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – передати за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду /01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки,26/.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п”яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п”яти днів з дня отримання копії ухвали.