Ухвала суду № 70356303, 07.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Борщенка К.О.

прокурора Рибалко І.А.

представників власника майна Шевчука О.А., Пономаренка Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представників власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвокатів Шевчука О.А., Пономаренка Д.В. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Жернового А.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рибалком І.А., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 29 травня 2017 року під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року, представники власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвокати Шевчук О.А., Пономаренко Д.В. подали апеляційні скарги.

Адвокат Шевчук О.А. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді від 01.06.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Вказує на те, що правові підстави для накладення арешту на майно відсутні.

Адвокат Пономаренко Д.В. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді від 01.06.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000323 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 361 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування проведено обшук, в результаті якого вилучено майно, належне ТОВ «Яндекс Україна», перелік та ідентифікуючи ознаки якого перелічені в ухвалі слідчого судді та клопотанні слідчого. Разом з тим, на думку апелянта, відсутні будь-які підстави для арешту цього майна, оскільки жодній особі товариства у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, підстав того, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, як вважає представник власника майна, органом досудового розслідування також не надано, а відтак відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання слідчого проводився без виклику представника власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк.

В судовому засіданні представник власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвокат Шевчук О.А. відмовився від своєї апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року.

Згідно ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, може відмовитись від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого. Якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

З огляду на вище викладене, як вважає колегія суддів, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвоката Шевчука О.А., підлягає закриттю.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 01.06.2017 року було постановлено без виклику представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000323 від 25.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 361 КК України.

31.05.2017 рокустарший слідчий в ОВС 4-го відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Жерновий А.В., за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рибалком І.А., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 29 травня 2017 року під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21.

01.06.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки у кримінальному провадженні №22016000000000323 зареєстрованому ще 25.08.2016 року, повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Яндекс Україна» (ЄДРПОУ 33942824), яке є власником майна, не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у цьому кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного не перебували, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на майно винесена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, сторона обвинувачення не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні органу досудового розслідування, правової підстави для накладення арешту на майно.

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, послався на вимоги ст. 170 КПК України, при цьому з посиланням на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, без обґрунтування підстав задоволення клопотання слідчого відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, з урахуванням вказаних норм закону.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно зазначене у клопотанні слідчого є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідуваного вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 1 ст. 361 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні стороною обвинувачення не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Яндекс Україна» (ЄДРПОУ 33942824), то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства, взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на норми КПК України, що є порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвокату Пономаренку Д.В. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвоката Пономаренка Д.В. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Жернового А.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рибалком І.А., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 29 травня 2017 року під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Жернового А.В., погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рибалком І.А., про накладення арешту на майно тимчасово вилучене 29 травня 2017 року під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21 - відмовити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Яндекс Україна» - адвоката Шевчука О.А. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Жернового А.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рибалком І.А., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 29 травня 2017 року під час проведення обшуку офісних приміщень за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21 - закрити, у зв'язку із відмовою апелянта від апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Лашевич В.М.

Справа № 11-сс/796/4630/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Мартинов Є.О.

Доповідач: Рибак І.О.