Ухвала суду № 70356186, 16.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 623/2299/17 Головуючий суддя І інстанції Бєссонова Т.Д.

Провадження № 22-ц/790/6475/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії : Хорошевського О.М.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на ухвалу судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року Комунальне підприємство (КП) «Харківські теплові мережі» звернулося до суду в порядку вимог ст.ст. 1212, 1213 ЦК України з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості спожитої без достатніх підстав теплової енергії в сумі 74 624,16 грн. та понесених судових витрат.

Ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, КП «Харківські теплові мережі» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати суд першої інстанції розглянути позов.

Перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу від 10 жовтня 2017року про визнання неподаною та повернення на підставі п. 6 ч. 3 ст.121 ЦПК України позовної заяви КП «Харківські теплові мережі», суд першої інстанції виходив з того, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу та/або, що позивачу було відмовлено у видачі такого наказу, або що такий наказ було скасовано.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст.121 ЦПК України заява повертається позивачу у випадках, коли вона подана без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийняття заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Пунктом 3 частини 1 статті 96 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 вартості спожитої без достатніх підстав теплової енергії в сумі 74624,16 грн., тобто в порядку вимог ст.ст. 1212,1213 ЦК України, посилаючись на вимоги Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, що розглядають теплову енергію як товар.

При цьому позивач зазначав, що до правовідносин між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_3 не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, оскільки належні ОСОБА_3 приміщення загальною площею 43,2 кв.м. по АДРЕСА_1 не є житловими і їх правовий статус підпадає під дію частини 4 статті 4 Житлового кодексу УРСР.

Оскільки відповідач не укладала з позивачем договору на постачання теплової енергії та отримує теплову енергію через систему опалення, яка є частиною централізованої системи опалення житлового будинку, у зв'язку з чим КП «Харківські теплові мережі» звернулося з позовом до ОСОБА_3 не про стягнення заборгованості з житлово-комунальних послуг, а про стягнення вартості спожитої теплової енергії.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та передчасно повернув позовну заяву КП «Харківські теплові мережі».

Вищевказані порушення районним судом вимог цивільного процесуального права є підставою відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України для скасування оскаржуваної ухвали районного суду та повернення справи до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати ухвалу судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року та повернути справу до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: