Ухвала суду № 70354496, 17.11.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/880/17

провадження №2/619/720/17

Ухвала

17 листопада 2017 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно,

встановив:

Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 червня 2017 року заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову залишено без руху та позивачу запропоновано виправити недоліки указані в ухвалі суду, а саме:відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 320,00грн, які необхідно було сплатити за наступними реквізитами: рахунок №31217206700200, отримувач: УДКСУ у Дергачівському районі Харківської області, код отримувача: 37981703, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку: 851011.У наданій заяві представник позивача посилаєтьсяся на факт звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак дані доводи не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Як роз’яснено в п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014, оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).Враховуючи, що позивач не відноситься категорій, визначених у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI), він зобов’язаний сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.У п.9 зазначеної вище Постанови роз’яснено судам, що оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення представником позивача копія ухвали отримана 21.06.2017.

Відповідно до ухвали суду від 15.06.2017 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи та ухвалою суду від 17.11.2017 провадження відновлено.

Таким чином, указані недоліки не виконані, тому заява підлягає поверненню представнику позивача.

Згідно ч.2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,

постановив:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно визнати неподаною та повернути представнику позивача.

Роз’яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається Апеляційному суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. М. Нечипоренко