Ухвала суду № 70346840, 20.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, а саме ? частки квартири АДРЕСА_1, після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 30 грудня 2016 року.

Оскільки зазначена позовна заява не відповідала вимогам закону, ухвалою судді від 30 жовтня 2017 року її залишено без руху та надано строк на виправлення виявлених недоліків терміном 5 днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі чітко зазначено, які недоліки слід виправити позивачу:

1)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна;

2)викласти обставини на обґрунтування позовних вимог;

3)зазначити докази на підтвердження цих обставин;

4)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

5)доплатити судовий збір в розмірі 1% ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна;

6)надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Зокрема, в ухвалі вказано, що у позовній заяві обставини позивачем викладені неповно. Так, у заяві вказано, що в будинку були здійснені добудови з дозволу Тернопільської міської ради. Однак, не зазначено, коли саме і кому цей дозвіл видавався, на яке саме будівництво, ким саме це будівництво здійснювалося, і чи не є воно самочинним. Жодних доказів на підтвердження цих обставин не зазначено.

Щодо ціни позову, то в ухвалі, з посиланням на вимоги п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, вказано, що ціна позову має визначатися дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому звернуто увагу на те, що до позовної заяви долучено технічний паспорт квартири, відповідно до якого інвентаризаційна вартість квартири становить 1278238 гривень. Та зазначено, що інвентаризаційна вартість квартири не є її дійсною вартістю.

На виконання зазначеної ухвали позивач подала до суду позовну заяву, доповнену єдиним новим абзацом, у якому вказано, що вартість квартири АДРЕСА_1 визначено в технічному паспорті та вона становить 1278238 гривень, у зв’язку з чим ціна позову складає 319560 гривень (1/4 частина).Також позивачем доплачено 2195 гривень судового збору, про що надано оригінал квитанції.

Інші недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі судді від 30 жовтня 2017 року, позивачем не виправлено.

Так, у позовній заяві надалі не вказано, коли саме і кому був виданий дозвіл на здійснення добудов і надбудов до спірної квартири, на яке саме будівництво, ким саме це будівництво здійснювалося, і чи не є воно самочинним. Жодних доказів на підтвердження цих обставин не зазначено.

При цьому суддею згідно з вимогами ухвали про залишення позовної заяви без руху не зобов’язано позивача надавати будь-які докази, а лише зазначити їх у позовній заяві.

Також, при визначенні ціни позову позивачем враховано балансову вартість квартири, зазначену в технічному паспорті, яка не є її дійсною вартістю, про що також вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, недоліки позовної заяви позивачем усунені лише частково.

Відтак, вимоги ухвали судді від 30 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без руху не виконані.

Позовна заява й надалі не відповідає вимогам, визначеним п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Про необхідність усунення цих недоліків чітко й зрозуміло вказано в ухвалі судді від 30 жовтня 2017 року, однак вони позивачем не виправлені.

За вказаних обставин відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 121 ЦПК України позовну заяву слід повернути позивачу, роз’яснивши їй право його повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч. ч. 2, 4, 5 ст.121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.