Ухвала суду № 70346320, 16.11.2017, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Провадження № 6/459/263/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосада М.Д.

при секретарі судового засідання Марковець Т.Л.

з участю заявника ОСОБА_1

представник стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді подання державного виконавця Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 про визначення частки у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 звернулась до суду з даним поданням. В його обґрунтування послалась на те, що на виконанні знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №459/1969/15-ц, виданого 16.02.2017 року Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики у розмірі 450 000 доларів США, що еквівалентно 11 154 465 грн. за курсом НБУ станом на 26.07.2016 року. 18.04.2017 року було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника. Згідно отриманої на запити державного виконавця інформації за боржником не зареєстровано нерухомого майна, на обліках у центрі зайнятості та як отримувач страхових виплат не перебуває, крім того відсутня інформація про доходи боржника, про відкриті рахунки у банківських установах та про зареєстровані за ним транспортні засоби. Вжитими заходами не вдалось виконати вище вказане рішення суду. Боржник дав письмові пояснення, в яких відмовився виконувати рішення суду, зазначив, що жодних коштів у стягувача ОСОБА_4 не позичав та повертати не буде.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за дружиною боржника –ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку по вул.Й.Сліпого,30 для обслуговування будівлі магазину, житлового приміщення (квартири) по вул.Богуна,2/9 у м.Червонограді Львівської області, нежитлового приміщення магазину по вул.Св.Володимира,45 у м.Червонограді Львівської області; нежитлового приміщення по вул.Зелена,58 в с.Борятин Сокальського району Львівської області та 3/4 частки нежитлової будівлі по вул.Й.Сліпого,30. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09.07.2015 року накладено заборону на відчуження майна ОСОБА_5, яка являється дружиною ОСОБА_3. Вказане вище майно являється спільною сумісною власністю подружжя, які є рівними. Тому просить подання задовольнити та визначити за боржником 1/2 частку у зазначеному майні.

Державний виконавець подання підтримала з підстав, вказаних у ньому. Просила його задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні також підтримав подання державного виконавця. Вказав, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики набрало законної сили. Боржник відмовляється його виконувати. За ним не зареєстровано права власності на жодне майно. Останній перебуває у шлюбі із ОСОБА_5 з 1991 року. За дружиною боржника зареєстровано нерухоме майно, яке набуте ними під час шлюбу. Тому просить визначити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належить по 1/2 частки у спільному майні.

Представник боржника та заінтересована особа ОСОБА_5 в судовому засіданні 31.10.2017 року подання заперечили. Вказали, що право власності на зазначене у поданні майно належить ОСОБА_5.

З’ясувавши обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

На виконанні у Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавче провадження АСВП №53795160 з примусового виконання вимог виконавчого листа №459/1969/15-ц виданого 16.02.2017 року Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 450 000 доларів США заборгованості за договором позики, що еквівалентно 11 154 465 грн. за курсом НБУ станом на 26.07.2016 року.

За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження”, 18.04.2017 року старшим державним виконавцем Оліярник Г. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на 250 000,00 грн. згідно заяви стягувача, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

18.04.2017 року винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до вимог ст.56 Закону України "Про виконавче провадження". Дане виконавче провадження передано для подальшого виконання головному державному виконавцю Лазар Н. М.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п’ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з інформацією, наданою на запити державного виконавця, за боржником не зареєстровано жодного нерухомого майна.

Відповіддю Червоноградського міського центру зайнятості від 26.04.2017 року стверджується, що боржник на обліку не перебуває.

З відповіді Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві встановлено, що боржник, як отримувач страхових виплат, на обліку не перебуває.

Згідно із відповідями УПФУ та ДФС відсутня інформація про місце отримання доходу боржником, також відсутні відомості про відкриті рахунки у банківських установах.

З витягу з Єдиного державного реєстру МВС України встановлено відсутня інформація про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 13.05.2017 року стверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, систематично перетинає кордон України. Згідно рішення суду боржника обмежено у праві виїзду за межі України.

Боржник рішення суду не виконав, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

28.04.2017 року боржником надано пояснення щодо невиконання рішення суду, що набрало законної сили. У своєму поясненні боржник зазначає, що жодних коштів у стягувача ОСОБА_4 не позичав та повертати не буде.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за дружиною боржника – ОСОБА_5 зареєстровано: земельну ділянку за адресою м.Червоноград, вул.Йосипа Сліпого, 30 цільове призначення обслуговування будівлі-магазину, площею 0,0529 га; житлове приміщення (квартира) за адресою м.Червоноград, вул.Богуна, 2/9 Львівської області; нежитлове приміщення магазину за адресою: м.Червоноград, вул.Св.Володимира, 45 Львівської області;нежитлове приміщення склад, що знаходиться в с.Борятин, вулиця Зелена, 58 та 3/4 частки нежитлової будівлі ( приміщення магазину пл.142,6 м.кв. становлять 3/4 частки будинку) по вул.Сліпого, буд.30 в м.Червонограді Львівської області.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено черговість звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Згідно із ч.6 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до вимог ст.22 КпШС України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно із вимогами ст.28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно із ст.ст. 60, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-СГ №430490 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі із 01.06.1991 року.

Право власності на вище перелічене майно зареєстроване за ОСОБА_5 після укладення шлюбу.

В ході розгляду справи №459/1969/15-ц ухвалою від 09.07.2015 року було накладено заборону на відчуження майна ОСОБА_5 на підставі того, що остання являється дружиною відповідача ОСОБА_3 і перелічене в ухвалі майно набуте сторонами під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя. Дана ухвала не оскаржувалась ні ОСОБА_3, ні його дружиною і набрала законної сили.

Відомостей про те, що частки подружжя Дмитров у їхньому спільному майні визначені іншим чином у встановленому законом порядку за домовленістю між ними або шлюбним договором, або про те, що таке майно необхідне для здійснення підприємницької діяльності дружини, суду не надано і судом таких не здобуто. Наведене дає підстави вважати, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у майні, набутому ними під час перебування у шлюбі, є рівними.

Згідно із ч.1 ст.73 СК України та ч.6 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. У випадках, коли частка боржника в натурі не виділена, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

В даному випадку визначення частки у спільному майні подружжя жодним чином не порушує права власності боржника і його дружини, оскільки не здійснюється звернення стягнення на це майно.

Також слід зазначити, що суд не приймає до уваги посилання зацікавленої особи – дружини боржника ОСОБА_6 про те, що частина майна була придбана нею за власний кошт від підприємницької діяльності і таким чином не є спільною сумісною власністю подружжя, так як їй було відомо про накладення заборони на відчуження даного майна, остання не була позбавлена можливості оскаржити дану ухвали суду про забезпечення позову або звернутись із позовом про визначення часток у спільному майні подружжя.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що подання підставне і таке, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 210, 212, 379 ЦПК, суд,-

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_3 належить 1/2 частка земельної ділянки по вул.Й.Сліпого,30 у м.Червонограді Львівської області, житлового приміщення (квартири) по вул.Богуна,2/9 у м.Червонограді Львівської області, нежитлового приміщення (магазину) по вул.Св.Володимира,45 у м.Червонограді Львівської області; нежитлового приміщення по вул.Зелена,58 в с.Борятин Сокальського району Львівської області, а інша 1/2 частка вказаного майна належить ОСОБА_5, як у спільному майні подружжя.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Новосад