Рішення № 70343649, 14.11.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/961/17

Провадження по справі № 2/305/726/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2017 Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: судді - Тулик І.І.

за участі секретаря - Шемота М.І.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 1 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір позики, який передбачає, що позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, в грошовій одиниці гривні в сумі 54200 гривень, а позичальник зобов"язується повернути таку ж суму коштів до 01.01.2017 року. Строни визначили, що курс долара США визначається по міжбанківському курсу валют на момент повернення суми позики. Незалежно від курсу долара США, позичальник зобов"язався повернути суму позики не меншу за 54200 гривень. Відповідно до укладеного договору, підтверджуючи факт отримання коштів, відповідач 01.12.2016 року написав розписку про отримання грошей. Згідно умов договору, повернення суми позики позичальником здійснюється безпосередньо позикодавцеві, про що останній видає відповідну розсписку. Однак, відповідач не виконав свої зобов"язання щодо повернення позики в сумі 2000 дол. США, що підтверджується відсутністю будь-яких розписок про повернення позики. Поряд з цим, відповідно до п.8 Договору позики у разі неповернення позики у строк, передбачений п.2 даного договору, позичальник додатково сплачує штраф у розмірі 50% від суми позики визначеної у пункті 1 Договору. Таким чином, розмір неустойки-штрафу становить 27100 гривень, також сума 3% річних за увесь час прострочення, згідно розрахунку становить 726 гривень. В зв"язку з тим, що відповідач не вживає жодних заходів для повернення коштів, просить стягнути з ОСОБА_2 боргу в сумі 82026 гривень, з яких: основний борг в сумі 54200 гривень, штраф 27100 гривень, 3% річних 726 гривень, та судовий збір в сумі 820,26 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позові, просить такі задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. ОСОБА_2 пояснив, що кошти в борг не отримував, а брав товар під реалізацію. Просять відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні ствердив, що не бачив, чи складав відповідач розписки про отримання від позивача грошей, але чув про цей факт.

Заслухавши сторін, свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Згідно ст.ст.1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості . Договір позики вважається укладеним в момент передачі грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З матеріалів справи, досліджено, що 1 грудня 2016 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 було укладеного договір позики.

Згідно п.1 вказаного договору позики позикодавець ОСОБА_4 передав позичальникові ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 54200 гривень, де останній зобов"язався до 1 січня 2017 року повернути всю суму отриманих коштів від позикодавця.

Відповідно до укладеного договору, підтверджуючи факт отримання коштів, відповідач 1 грудня 2016 року власноруч написав розписку про отримання грошей.

Судом встановлено, що позивачем неодноразово ставилися вимоги до відповідача про виконання умов договору позики, однак такі проігноровані й невиконані по даний час. У зв'язку з чим позивачем звернено позов до суду.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичними вимогами, що пред'являються.

Поряд з цим, відповідно до п.8 договору позики від 1 грудня 2016 року у разі неповернення позики у строк, передбачений п.2 даного договору, позичальник додатково сплачує штраф у розмірі 50% від суми позики, визначеної у пункті 1 договору, тобто 54200 гривень.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

З огляду на зобов"язання відповідача згідно договору позики від 1 грудня 2016 року, які ним не виконані, розмір неустойки-штрафу становить 27100 гривень (54200* 0,5).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку трьох відсотків річних, зазначеного в позовній заяві, сума трьох відсотків за прострочення виконання зобов’язання щодо повернення 54200 гривень складає за період з 2 січня 2017 року по 14 червня 2017 року, 726 гривень.

За таких обставин, та аналізуючи норми наведеного законодавства, враховуючи, що на час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних переконливих доказів на спростування доводів позивача, заперечень, а також те, що під час розгляду справи судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, суд вважає, що зобов’язання порушене з вини відповідача, а доводи позивача ОСОБА_4 базуються на правовому обґрунтуванні і порушене внаслідок цього право позивача потребує судового захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 боргу за договором позики від 1 грудня 2016 року в сумі 82026 гривень, з яких основний борг в сумі 54200 гривень, штраф 27100 гривень, 3% річних 726 гривень, та судовий збір в сумі 820,26 гривень.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 820,26 гривень.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88, 212- 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 - Франківськ, вул. Міхновського, 16/5, борг за договором позики № б/нвід 1 грудня 2016 року в сумі 82026 гривень, з яких: основний борг в сумі 54200 гривень, штраф - 27100 гривень, 3% річних -726 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 - Франківськ, вул. Міхновського, 16/5, судовий збір в сумі 820,26 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.