Постанова № 70338435, 02.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 р. Справа № 804/6286/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Агромир» до Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2017 року Товариство з обмежено відповідальністю «Агромир» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що бухгалтером підприємства помилково було складено дві податкові накладні, які відрізняються лише номером накладної. Зазначені податкові накладні також складені на підставі одних і тих самих первинних документів, однак податковим органом зроблено висновок про заниження сум що підлягають нарахуванню та сплати до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.08.2017 року працівниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було складено акт перевірки № 86/36/04-36-12-08-33/32571255, у якому зазначено, що встановлене порушення статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , а саме не включено до складу податкових зобовязань податкову накладну від 27.06.2017 року № 9 на загальну су ПДВ 61893 грн., що призвело до заниження податкових зобовязань в податковій декларації з податку на додану вартість в сумі 61893 грн.

У звязку із виявленими порушеннями позивачем прийняте податкове повідомлення рішення від 14.09.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції в сумі 15473,25 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно допункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобовязань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивачем були складені податкові накладні від 27.06.2017 року № 8 та № 9 на адресу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицію «Сантрейд» на суму 371630,14 грн., в т.ч. ПДВ 61893,36 грн.

19.09.2017 року податкова накладна від 27.06.2017 року № 8 була зареєстрована податковим органом, а реєстрація накладної від 27.06.2017 року № 9 зупинена.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підпунктами 54.3.1 54.3.6 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення обєктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже обовязковою умовою для визначення податкових зобовязань на підставі даних перевірок повинно бути заниження або завищення суми податкових зобов'язань у податкових деклараціях.

Такий висновок узгоджується з вимогами абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в кому зазначено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином виявлення під час перевірки розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних не свідчить про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, а є підставою для проведення документальної перевірки для встановлення факту заниження або завищення суми податкових зобов'язань.

За таких обставин суд вважає, що податковим органом передчасно зроблено висновок про заниження податкових зобовязань в податковій декларації з податку на додану вартість в сумі 61893 грн. зазначений в акті камеральної перевірки від 19.08.2017 року № 86/36/04-36-12-08-33/32571255, тому податкове повідомлення-рішення від 14.09.2017 року № НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Агромир» до Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області від 14.09.2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління Державної служби України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Агромир» судовий збір в сумі 1600 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2017 року

Суддя ОСОБА_1