Ухвала суду № 70338043, 25.10.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37769/17

Провадження № 1-кс/761/23954/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Гойденка І.О., підозрюваної ОСОБА_1, її захисника Перуна А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 300 053 66 у якому

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Слов'янськ Донецької обл., громадянка України, ромської національності, з неповною середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судима

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась старший слідчий СУ ГУ НП у м. Києві Родіонова С.С. з погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва Гойденком І.О. клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 15.09.2017 повідомлено про підозру за декількома епізодами злочинних дій, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

У період вересня 2017 року ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими особами створили стійке об'єднання з метою особистого збагачення шляхом придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «метадон».

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи відповідно до вказівок ОСОБА_1 та ОСОБА_5, отримували наркотичний засіб «мета дон», який у подальшому незаконно перевозили за місцем свого проживання, де здійснювали його фасування на невеликі обсяги та збували іншим фізичним особам за грошову винагороду.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2017 відносно підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.10.2017.

Постановою першого заступника Генерального прокурора від 20.10.2017 строк досудового розслідування продовжений до дев'яти місяців, тобто до 29.01.2018.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального правопорушення, продовження цієї ж злочинної діяльності або вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.

З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваної під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрювана та її захисник, не заперечуючи обґрунтованості оголошеної підозри, вважали зазначені стороною обвинувачення ризики недоведеними, оскільки підозрювана має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, що спростовує твердження слідчого про її наміри переховуватись від органу досудового розслідування.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2017 ризиком неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнана можливість переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків та інших учасників злочину,вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваної під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останньої, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_1 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування, зокрема, постійного місця проживання на території м. Києві, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи.

Наявність на утриманні підозрюваної малолітніх дітей, хоча і свідчить про її певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування ОСОБА_1 від слідства та суду.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваній ОСОБА_1злочину свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останньої, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки останньої.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи характер інкримінованих діянь, які вчинені з корисливих мотивів, факт того, що підозрювана не працевлаштована, офіційного та стабільного джерела доходів не має, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку, отже ризик того, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність є реально існуючим.

У той же час малоймовірним виглядає ризик того, що ОСОБА_1може здійснити незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора у подальшому необхідно отримати результати вчасно призначених експертиз, змінити раніше оголошену підозру, ознайомити підозрювану та її захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника Генерального прокурора від 20.10.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 29.01.2018, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваної під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Згідно вимог ч.5 ст. 182 КПК розмір застави визначається в залежності від ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві Родіонової С.С. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою по 24 грудня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним , іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві(код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваноу такі обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУ НП в м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч