Постанова № 70332014, 02.11.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5170/17

Категорія 87

2-а/295/512/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомир Перекупка І.Г., за участю секретаря Сидорець К.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Рогач В.М., представника відповідача Шайденко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомир адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, здійснення перерахунку щодо не нарахованої та невиплаченої в повному обсязі пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить , визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати пенсії за вислугу років протиправними, зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до п.п. «В» п. 7 «Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації», затвердженого Постановою КМУ №418 від 21.07.1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» у період з 01.03.2011 року по 01.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він з 18.10.2010 року перебуває на обліку в Житомирському об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При нарахуванні пенсія обчислена при загальному стажі роботи 29 років 4 місяці 5 днів, в тому числі, стаж льотного екіпажу 25 років 3 місяці 5 днів. Розмір пенсії складає 1057,49 грн. Зауважує, що порядок перерахунку пенсій, призначених за ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено Порядком призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року № 713).

Оскільки йому призначена та виплачується пенсія за вислугу років, як працівникам авіації і льотно-випробного складу, він 30.12.2016 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до підпункту «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу.

Відповідь на заяву позивача про здійснення перерахунку органами пенсійного фонду не надано, перерахунок не здійснюється, що на думку позивача порушує його права на пенсію.

В судовому засіданні позивач та його представник Рогач В.М. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пролили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Шайденко О.В. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які підтримав в судовому засіданні. В письмових запереченнях відповідач зазначає, що перерахунок пенсій працівникам льотного складу здійснюється лише особам, пенсії яким було призначено до 01.01.2004 року, позивач отримає пенсію з 18.10.2010 року. Письмові заперечення приєднані до матеріалів справи (а.с. 46-48).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступним підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків підприємства.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші передбачені цим Законом.

Будь-яке конвенційне право передбачає ряд правомочності, тобто, що надаються особі відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод і Протоколів до неї в їх тлумаченні Європейським Судом з прав людини. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань стосовно окремих осіб, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої Держава не має права посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися і зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом і має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office). Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які мають право на отримання пенсії, Держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб, а не доводити їх до неможливості на повноцінне лікування, харчування і життя.

Тобто, між позивачем і Державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання Держави забезпечити державний соціальний захист громадян, які мають право на отримання пенсії.

Частиною 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII передбачено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою -третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія».

Дія статті 53 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом згідно з пунктом 2 розділу 2 «Прикінцеві положення» Закону №1222-ХІV. Предметом регулювання зазначеної норми, як видно з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 418 від 21 липня 1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу».

Відповідно до «в» п.7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу», затвердженого вищевказаною постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 року, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Його страховий стаж, взятий для обчислення пенсії, становить 29 років 4 місяці 5 днів, у тому числі льотний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає - 25 років 3 місяці 5 днів.

З 18.10.2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику льотно-випробного складу цивільної авіації, за нормами ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої складає 1113,05 грн. на місяць та розмір якої не є спірним питанням за предметом заявлених позовних вимог у даній справі.

Оскільки позивачу призначена та виплачується пенсія за вислугу років, як працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до підпункту «в» п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу.

Враховуючи, що відмова відповідача про проведення перерахунку пенсії позивача суперечить ч. 3 ст.53, ст.5 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п. «в» п.7 «Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу», затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу», суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.07.1992 року № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року №713) та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, починаючи з 01 березня 2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат у вказаний період.

Посилання представника відповідача на те, що норми постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 року поширюються лише на осіб, які набули необхідний пільговий стаж до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є безпідставними, оскільки Порядок перерахунку пенсій, призначених за ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено безпосередньо Порядком призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року № 713) та норми якого є чинним на теперішній час, відповідними нормативно-правовими актами на даний час не скасовані та не змінені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 11, ст.ст.51, 71, 87, 94, 99, 105, 157, 161-163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, здійснення перерахунку щодо не нарахованої та невиплаченої в повному обсязі пенсії за вислугу років, задовольнити.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління пенсійного фонду' України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. відповідно до п. п. "в" п. 7 "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації", затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 р. за № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно- випробного складу" з 01.03.2011 р. по 01.03.2017 р.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка