Ухвала суду № 70326259, 09.11.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2016 року, постановленої у справі за його позовом до Управління патрульної поліції в м. Кіровограді про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Ленінський районний суд міста Кіровограда постановою від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовив. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 листопада 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій у ході судового розгляду здійснення позивачем зупинки транспортного засобу в зоні дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», погодився з висновками цих судів про правомірність дій інспектора патрульної поліції Бараника Р.В. щодо складення постанови від 1 липня 2016 року серії ПС2 № 707813 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на неоднакове застосування одних і тих самих норм права.

За правилами пунктів 1, 2 частини першої статті 237 КАС мотивами перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування, ОСОБА_2 послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 липня, 20 вересня 2017 року (№№ К/800/25754/17, К/800/30878/17відповідно), аналіз яких у порівнянні з оскаржуваною ухвалою касаційного суду не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування цим судом вказаних у заяві норм права, оскільки викладені в них висновки щодо правомірності чи протиправності постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, встановлених судами, зокрема, щодо наявності в діях таких осіб складу адміністративного правопорушення.

Заявник також послався на постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда у справах №№ 405/6247/16-а, 405/4941/16-а, 405/5450/16-а, 405/5940/16-а, 405/5486/16-а, які не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції, оскільки прийняті судом першої інстанції.

Крім того, викладені у заяві ОСОБА_2 на обґрунтування наявності різного правозастосування доводи зводяться до неправильної оцінки доказів у справі та неповного з'ясування її обставин.

При цьому до компетенції Верховного Суду України, який відповідно до статті 235 КАС переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав та в порядку, встановлених цим Кодексом, перевірка правильності встановлення обставин справи не віднесена.

Наведене вище свідчить про необґрунтованість заяви ОСОБА_2, тому колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Кіровограді про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.