Постанова № 70325791, 16.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/716/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В. П.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС України в Черкаській області про визнання наказу протиправним та скасування вимоги про сплату боргу і рішення про застосування штрафних санкцій, за апеляційною скаргою Головного управління ДФС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним наказ № 24 від 13.01.2017 Головного управління ДФС у Черкаській області про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010741301 від 24.03.2017 на суму 242210,37 грн донарахованого внеску за актом перевірки; визнати протиправним та скасувати рішення № 0010751301 від 24.03.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 47561, 51 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення першої інстанції, представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача з проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, є незаконними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 24 від 13.01.2017 начальника Головного управління ДФС у Черкаській області, призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з 17.02.2017 по 02.03.2017, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 по 31.12.16, єдиного соціального внеску за період діяльності з 08.05.2013 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 99/23-00-13-0117/НОМЕР_2 від 10.03.2017.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області, винесено податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій, в тому числі:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010741301 від 24.03.2017 на суму 242 210,37 грн. донарахованого єдиного внеску за актом перевірки;

- рішення № 0010751301 від 24.03.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 47 561,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, після оскарження їх в адміністративному порядку до ДФС України позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп.62.1.3. п.62.1. ст.62 Кодексу).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.15 № 524. План-графік перевірок затверджується щоквартально.

На виконання Наказу № 524 ДФС України листом від 14.12.2016 року надіслано Головних управлінь ДФС в областях завдання щодо формування плану - графіка на 1 квартал 2017 року.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області, з метою здійснення відбору платників податків для включення до плану - графіка перевірок на І квартал 2017 року, надіслано листи територіальних Державних податкових інспекцій та їх відділень. ДПІ проведено аналіз платників з найбільшим ступенем ризику та надіслано перелік платників з аналітичними довідками платниках до Головного управління ДФС у Черкаській області.

На підтвердження дотримання всіх процесуальних дій відповідачем надано листи про порядок проведення перевірок.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

На виконання вищевказаної норми копію наказу від 13.01.2017 № 24 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2» та письмове повідомлення про початок перевірки від 13.01.2017 направлено відповідачем рекомендованим листом 16.01.2017. який вручено особисто ОСОБА_2 17.01.2017.

Направлення ГУ ДФС у Черкаській області від « 16» лютого 2017р. № 289/23-00-13-0124 та № 290/23-00-13-0124 на проведення документальної планової виїзної перевірки пред'явлено « 20» лютого 2017р. довіреній особі ОСОБА_3 (довіреність № 8648 від 15.10.2014 року).

Для проведення документальної планової виїзної перевірки до ФОП ОСОБА_2, місце проживання (згідно свідоцтва про державну реєстрацію) АДРЕСА_1 здійснено вихід на податкову адресу з метою ознайомити з вищевказаними направленнями на перевірку, про те, за вказаною адресою ОСОБА_2 був відсутній. Про що складено акт від 17.02.2017 року № 24/23-00-13-0117/НОМЕР_2.

Перевірка проведена в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235. кім.442. Журнал реєстрації перевірок працівникам контролюючих органів надавався.

В наказі на проведення перевірку від 13.01.2017 № 24 вказано термін в який повинна бути проведена перевірка, а саме, з 17.02.2017 по 02.03.2017 (десять робочих днів), що відповідає ст. 82 ПКУ.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. (п. 85.1. ст. 85 Податкового кодексу України)

У відповідності до вимог ст. 85 ПКУ відповідачем на податкову адресу позивача направлявся лист (запит) поштою рекомендованим листом від 17.02.2017 №3389/25-00-13-0107 з повідомленням про вручення, вручено під підпис ОСОБА_2 18.02.2017, а також лист (запит) поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення 21.02.2017 вручено під підпис ОСОБА_2 23.02.2017 від 21.02.2017 №3772/23-00-13-0107 щодо надання підтверджуючих первинних документів за перевіряємий період.

Відповіді та підтверджуючих документів на вищевказані запити не отримано, про складено акти про ненадання документів на перевірку від 21.02.17 № 32/23-00-15-0117/НОМЕР_2; від 22.02.17 № 33/23-00-13-0117/НОМЕР_2; від 23.02.17 № 40/23-00-1 0117/НОМЕР_2.

23.02.2017 позивачем надано лист (вх. 23.02.17 № 89) без надання підтверджуючих документів для проведення документальної планової виїзної перевірки.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що зі змісту рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 вбачається, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Відповідно правової позиції ВАСУ викладеній в ухвалі від 09.07.14 К/800/19335/13 зазначено, що вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Крім того згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L. T. D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначено, що у разі якщо перевірка проведена, предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 №2464-VI.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки встановлені наступні порушення п. п. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.10.10 № 2464-УІ в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 242 210,37 грн. в тому числі за 2014р. - 77 718,28 грн. за 2015р. - 77 967,99 грн. та за 2016р. на суму 82 531,10 грн.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження чистого доходу на загальну суму 14 576 229,85 грн. в тому числі за 2014р. - 3 514 601,00 грн. за 2015р. - 5 106 385,14 грн., за 2016р. - 5 955 243,71 грн. чим порушено п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено заниження суми єдиного внеску за 2014р. - 77 718,28 грн. за 2015р. - 77 967,99 грн., а також нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, встановлено заниження суми єдиного внеску за 2016р. на суму 86 524,10 грн., в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 невірно визначено суму доходу, отриманого від господарської діяльності, що підтягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, що призвело до недоплати єдиного внеску, чим порушено п. п. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз. З п. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.10.10 № 2464-УІ.

За невірне визначення суми єдиного внеску за 2012 - 2014 р. р. відповідно до п. 10 та п.п.11.3 п. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.10.10 № 2464-УІ передбачені штрафні санкції та пеня.

Документи, які підтверджують господарські операції, повинні розкривати їх суть, справжність, економічну вигоду та ділову мету.

Первинних документи, в ході перевірки позивачем надані не були, також останні не додані до адміністративного позову.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, підтверджують факти, викладені в акті перевірки та спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС України в Черкаській області про визнання наказу протиправним та скасування вимоги про сплату боргу і рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 - скасувати та постановити нову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.11.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.