Ухвала суду № 70324950, 16.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 листопада 2017 року м. Київ П/800/490/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1, підполковника Служби безпеки України в запасі, кандидата юридичних наук

до Вищої ради правосуддя

про скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1, підполковник Служби безпеки України в запасі, кандидат юридичних наук пред'явив позов до Вищої ради правосуддя про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 09 листопада 2017 року про внесення Президентові України подання про призначення на посаду суддів Верховного Суду 3 кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, а саме: на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2, на посади суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі згідно зі статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясовано таке.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 09 листопада 2017 року порушено частину першу статті 75 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частину другу статті 48, частину першу статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», пункт 4 Розділу XII Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вважає, що оскаржуване рішення впливає на коло його прав та інтересів зокрема, що стосується права на судовий розгляд судом, встановленим законом.

У частині другій статті 124 Конституції України зокрема закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Стаття 80 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» регулює питання щодо призначення на посаду судді та визначає суб'єктний склад даних правовідносин.

В силу пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Аналіз цієї норми вказує на те, що під обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги слід розуміти конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Позивач, який не є суб'єктом правовідносин у даному випадку, оскаржує рішення відповідача стосовно внесення Президентові України подання про призначення на посаду суддів (правового акта індивідуальної дії). Такі правові акти породжують права та обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного актом певного кола суб'єктів), яким їх адресовано.

В недодержання названої вище норми Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовній заяві не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги до відповідача, зокрема, відсутні будь-які доводи наявності спірних правовідносин між сторонами, які виникли у зв'язку із здійсненням владних управлінських функцій даним суб'єктом владних повноважень чи допущенням ним протиправної бездіяльності.

Крім того, відповідно до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

В порушення вказаних положень, позивачем не надано та не зазначено доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надано копії оскаржуваного рішення та не зазначено його реквізитів.

У відповідності до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом приведення її у відповідність до положень пункту 4 частини першої, частини другої, частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя залишити без руху.

Встановити строк до 08 грудня 2017 року на усунення зазначених вище недоліків позовної заяви шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до норм пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута йому відповідно до статті 108 КАС України, а в разі усунення недоліків у відповідний строк позовна заява вважатиметься поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.І. Цвіркун