Ухвала суду № 70324949, 26.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/29831/16

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Дніпропетровської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-1» до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ТОВ «МТ-1» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради (далі - Управління) про визнання незаконними дій з відмови у підготовці містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: вул. Миронова, в районі будинку № 7 в м. Дніпропетровську, для нового будівництва житлового комплексу, скасування рішення про повернення заяви на доопрацювання та зобов'язання підготувати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає відмову у підготовці містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки протиправною, оскільки подав всі необхідні для цього документи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Дніпропетровська міськрада із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 грудня 2015 року Товариством через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради подано до Управління заяву від 21 грудня 2015 року про підготовку містобудівних умов та обмежень земельної ділянки щодо забудови земельної ділянки за адресою: вул. Миронова, в районі будинку № 7 в м. Дніпропетровську для нового будівництва житлового комплексу.

До заяви позивачем долучено: договір оренди земельної ділянки (нотаріально посвідчений); рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 27 червня 2007 року № 173/16; ситуаційна схема № 1; план М 1:2000; кадастровий план; фотофіксація земельної ділянки план М 1:500; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками; кваліфікаційний сертифікат проектувальника.

Листом від 6 січня 2016 року Управління повідомило позивачу, що до вказаної заяви не додано документа про право власності (користування) ТОВ «МТ-1» на земельну ділянку, що зазначена у заяві та на генеральному плані містобудівного розрахунку, а також довідки фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, у зв'язку з чим прийнято рішення про повернення вказаної заяви з пакетом документів на доопрацювання.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з незаконності вимог відповідача про подання додаткових документів через встановлення законодавцем вичерпного переліку документів для підготовки містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки, а також з того, що відповідач в даному випадку позбавлений адміністративного розсуду та можливості прийняти інше рішення, ніж підготувати містобудівні умови та обмеження.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на передчасність зазначених висновків судів, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Частиною п'ятою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За приписами абзацу другого пункту 2.1 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 912/19650; далі - Порядок)), містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом № 3038-VI.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Вказаний перелік є вичерпним та імперативним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження права власності (користування) земельною ділянкою, до заяви, поданої Товариством для надання містобудівних умов додано договір оренди землі від 24 грудня 2008 року, укладений між Дніпропетровською міськрадою та громадянином ОСОБА_4.

Вказаний договір оренди укладено на три роки, а відтак, станом на момент звернення із заявою (28 грудня 2015 року) він був недійсний.

Із заявою про підготовку містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки звернувся не ОСОБА_4, як особа яка наділена правом користування земельною ділянкою, а ТОВ «МТ-1».

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Отже, із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень мав звернутись, в даному випадку, орендар земельної ділянки.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Враховуючи, що відповідачем у справі є Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради, яке входить до системи органів місцевого самоврядування, справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.

Вказані обставини залишені судами поза увагою, що дає підстави стверджувати про невідповідність рішень судів вимогам законності та обґрунтованості, які встановлені статтею 159 КАС, а отже є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд у відповідності до вимог частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів.

Керуючись статтями 160, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 804/983/16 скасувати.

Справу № 804/983/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-1» до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: