Ухвала суду № 70324447, 15.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року по справі за позовом дочірнього підприємства Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта" до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року дочірнє підприємство Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта" звернулось до суду з позовом до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні Херсонської області та просило зобов'язати Херсонську ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області надати органу Держказначейству висновок із зазначенням суми у розмірі 1 742 917,30 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ДП "Торговий дім "Херсон" та стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 17.12.2013 р. по 30.11.2016 р. у розмірі 400 785,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податкові повідомлення-рішення №0001480700 та № 0001470700 були визнані судом протиправними та скасовані в грудні 2013 року, однак після набрання судовим рішенням законної сили питання про отримання підприємством спірної суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість контролюючим органом не розглядалось, висновки із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу Держказначейства, не надавались. Таким чином позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача надати органу Держказначейству висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на його користь.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Херсонську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 742 917,30 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за липень, листопад, грудень 2009 року, березень, квітень, червень-серпень 2010 року на користь дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта". Стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта" пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за період з 17.12.2013 р. по 30.11.2016 р. у розмірі 400 785,26 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Херсонською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання вони не з'явилися та з урахуванням дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, в квітні 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було проведено позапланову невиїзну перевірку зазначеного підприємства з питань обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень, червень-серпень 2010 року, про що складено акт від 14.04.2011 № 1162/07-0/30768893.

На підставі акта перевірки 19 квітня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001480700 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 613868,50 грн. та № 0001470700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1742917,30 грн.

Сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1742917,30грн. за липень, листопад, грудень 2009 року, березень, квітень, червень-серпень 2010 року, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ДП "Торговий дім "Херсон", та щодо якої підприємство просить надати висновок до органу Держказначейства, є узгодженою в судовому порядку.

Так, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2-а-3923/11/2170 визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.04.2011 № 0001480700 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 613868,50 грн. та № 0001470700 про зменшення бюджетного відшкодування надміру сплаченого податку на додану вартість на суму 1742917,30 грн. за вказані податкові періоди.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

17 липня 2016 року Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Рішення суду у справі № 2-а-3923/11/2170 набрало законної сили 12 грудня 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виконується обов'язок щодо забезпечення права платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що у дочірнього підприємства Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта" є право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтверджено достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте апеллянтом не подано у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що апелянтом не надано доказів вжиття заходів для здійснення бюджетного відшкодування позивачу ПДВ за липень, листопад, грудень 2009 року, березень, квітень, червень-серпень 2010 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що певну суму податку на додану вартість за 2009 - 2015 роки позивачу відшкодовано, жодним доказами з сторони апелянта не підтвердженно.

Таким чином невиконання контролюючим органом своїх обов'язків щодо надання висновку про бюджетне відшкодування до органу Держказначейства з 2013 року (протягом більше трьох років) із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє дочірнє підприємство Торговий дім "Херсон" товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спельта" права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014р. у справі №21-131а14, висновки якого щодо застосування норм права є обов'язковими та повинні, відповідно до ст.244-2 КАС України враховуватися судами при розгляді справ.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що Херсонською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Херсонській області протиправно не виконується обов'язок щодо забезпечення права платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ, порушуючи вимоги податкового законодавства.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в запереченні до адміністративного позову, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик