Постанова № 70322546, 14.11.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали"

до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство "СЕТАМ", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємство "СЕТАМ", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними дій заступника начальника Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 щодо передачі арештованого майна, а саме: водонапірна башня, насос глибинний ЕЦВ-6 та свердловина водозапірна, кран консольно-козловий 3,2 т., кран консольно-козловий 5,0 т, на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, оформлене заявкою №б/н від 06.10.2016 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зазначене майно належить йому на праві власності та було предметом застави за договорами застави від 06.03.2008 №730/008-ОК2С/2, №730/008-ОК2С/3 укладеними ним, як майновим поручителем, з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК". Наказом Господарського суду міста Києва №910/59/13 від 10.04.2013 звернуто стягнення на вказане майно. В межах виконання даного виконавчого документа Рівненським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на майно позивача накладено арешт. На підставі заявки від 06.10.2016 це майно передане на реалізацію шляхом проведення електронних торгів. Позивач з такими діями не погоджується, вважає, що у державного виконавця не було встановлених законодавством підстав для визначення форми реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а не торгів за фіксованою ціною. Також, позивач наголошує, що вартість майна повинна визначатися за згодою сторін виконавчого провадження. Тому, вважає оспорювані дії неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

У судове засідання 05.10.2017 представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що зазначене майно боржника - ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" вже передавалось на реалізацію, проте, переможець торгів відмовився від сплати належної суми за майно. Тому, з урахуванням вимог статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" сформовано заявку про передачу арештованого майна позивача на реалізацію від 06.10.2016, яку підписано начальником Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та передано до Державного підприємства "СЕТАМ" для організації проведення електронних торгів. Відповідач вважає, що поняття "фіксованих цін" наводиться у Законі України "Про ціни і ціноутворення", згідно якого фіксовані ціни установлюються Кабінетом Міністрів України. Тому, в межах спірних правовідносин, примусова реалізація арештованого майна позивача не могла здійснюватися шляхом проведення торгів за фіксованими цінами.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просить у задоволенні адміністративного позов задовольнити повністю.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 підприємством "СЕТАМ" подано письмові пояснення на адміністративний позов, в яких зазначив, що в силу Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, організатор торгів не перевіряє відповідність змісту заявки на примусову реалізацію арештованого майна вимогам законодавства. Також, наголошує, що позивач не є учасником електронних торгів з реалізації зазначеного майна, тому на його права не впливає ні форма їх реалізації, ні заявлена вартість реалізації.

У судове засідання 05.10.2017 представник третьої особи на стороні відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надав пояснення, згідно яких передача відповідачем арештованого майна позивача на примусову реалізацію відбувалася з дотриманням вимог законодавства і права позивача не порушуються внаслідок проведення електронних торгів, а не торгів за фіксованою ціною.

У судове засідання 05.10.2017 представник третьої особи на стороні відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

З огляду на неприбуття у судове засідання 05.10.2017 представників позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судовому засіданні 05.10.2017 судом поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні. Представник відповідача не заперечив.

Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" (надалі - ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали"), належить на праві власності цегельний завод, який складається з будівель і споруд: будівля цегельного заводу, прохідна з складським приміщенням, трансформаторна підстанція 10/04 кВ, водонапірна башня, водозапірна свердловина, газорозподільний пункт, на підставі договору від 12.08.2004 №07/4, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" (т.1 а.с. 19-21).

06.03.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" (Заставодержатель) та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" (Заставодавець), що є майновим поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" (Позичальник) за договором невідновлючвальної кредитної лінії №730/008-ОК2С від 06.03.2008 (Договір кредиту), укладено договір застави майна №730/008-ОК2С/2 (з майновим поручителем), предметом якого є передача в заставу в якості забезпечення виконання Позичальником у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту наступного майна:

обладнання - свердловини водозапірної, заставною вартістю 34000,00 грн., балансовою вартістю 8223,00 грн., обліковується на рахунку 10, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88;

обладнання - водонапірної башні, заставною вартістю 31300,00 грн., балансовою вартістю 15325,00 грн., обліковується на рахунку 10, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88 (надалі - предмет застави), загальна вартість якого, визначена за погодженням сторін, становить 65300,00 грн. (пункти 1.2, 1.3 Договору) (т. 1 а.с. 13-18).

06.03.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" (Заставодержатель) та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" (Заставодавець), що є майновим поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестжитлобуд" (Позичальник) за договором невідновлючвальної кредитної лінії №730/008-ОК2С від 06.03.2008 (Договір кредиту), укладено договір застави майна №730/008-ОК2С/3 (з майновим поручителем), предметом якого є передача в заставу в якості забезпечення виконання Позичальником у повному обсязі зобов'язань за Договором кредиту наступного майна -

обладнання цегельного заводу згідно опису (Додаток №1, що є невід'ємною частиною цього договору), заставною вартістю 502600,00 грн., що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88 (т. 1 а.с. 22-29).

Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення №910/59/13 від 10.04.2013 на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 20.02.2013 у третейській справі №48/13, яка набрала законної сили 20.02.2013 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2013, яка набрала законної сили 10.04.2013, про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майна №730/008-0к2с/3 (з майновим поручителем) від 06.03.2008, а саме:

обладнання цегельного заводу згідно опису (Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору), заставною вартістю 5026000,00 грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88, яке належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 09.08.2004, укладеного між ТОВ "Техноінвест" та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали";

також звернення стягнення на предмет застави за договором застави майна №730/008-0К2С/2 (з майновим поручителем) від 06.03.2008, а саме:

обладнання - свердловину водозапірну, заставною вартістю 34000,00 грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88, яке належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 12.08.2004, укладеного між ТОВ "Техноінвест" та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали";

обладнання - водонапірну башту, заставною вартістю 31300,00 грн., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 88, яке належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №07/4 від 12.08.2004, укладеного між ТОВ "Техноінвест" та ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали",

для задоволення грошових вимог ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №730/008-ОК2С від 06.03.2008 в сумі 842772,25 грн., - шляхом продажу предметів застави на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації обладнання цегельного заводу згідно опису (Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору) у сумі 502600,00 грн., свердловини водозапірної у сумі 34000,00 грн. та водонапірної башти у сумі 31300,00 грн.

Стягнення з ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрсоцбанк" третейського збору в сумі 8827,72 грн. (т. 1 а.с. 30, 70-71, т. 2 а.с. 19-24).

Даний судовий наказ пред'явлено ОСОБА_3 акціонерним товариством "Укрсоцбанк" до примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції (т. 1 а.с. 63-64).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 13.05.2013 ВП №37837913 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарську суду міста Києва №910/59/13 від 10.04.2013 (т. 1 а.с. 31-32, 55-56).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 23.05.2013 №ВП37837913 вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №36672076, в межах якого здійснюється виконання, серед іншого, таких виконавчих документів, як вимоги про стягнення податкового боргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі (т. 1 а.с. 33, 60-61).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції проведено опис та накладено арешт на майно боржника, а саме: кран консольно-козловий 3,2 т вартістю 6900,00 грн.; підкранова колія вартістю 5000,00 грн.; кран консольно-козловий 5 т вартістю 25400,00 грн.; насос глибинний ЕЦВ-6 вартістю 700,00 грн.; свердловина водозапірна вартістю 34000,00 грн.; водонапірна башта вартістю 31300,00 грн., загальна вартість 103300,00 грн., про що складено акт від 24.03.2014 (т. 1 а.с. 34-36, 66-69).

06.10.2016 начальником Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області подано заявку на реалізацію майна шляхом передачі на електронні торги, а саме:

кран консольно-козловий 5,0 т вартістю 6900,00 грн.;

підкранова колія вартістю 5000,00 грн.;

кран консольно-козловий 3,2 т вартістю 25400,00 грн.;

насос глибинний ЕЦВ-6 вартістю 700,00 грн.;

свердловина водозапірна вартістю 34000,00 грн.;

водонапірна башта вартістю 31300,00 грн.,

загальною вартістю 103300,00 грн. (т. 1 а.с. 8-12, 57).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (частина 1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (частина 2). У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (частина 5). Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (частина 6).

Згідно з ч. 1, абз. 5 ч. 2, ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

У свою чергу, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, пунктом 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

За змістом частини 2 даної статті порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Зокрема, відповідно до абз. 11 п. 1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Згідно з абз. 24 цього Порядку, торги за фіксованою ціною - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час торгів, покупцем під час якого стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок Організатора суму (ціну лота разом із винагородою Організатора), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.

Пунктом 2 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема, такі дані, як форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною) (абзац 6).

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, встановлено, що начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна (абзац 1). У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему (абзац 3). Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець) (абзац 4).

В силу приписів пунктів 1-2 розділу VI Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, реалізація майна шляхом проведення торгів за фіксованою ціною застосовується до майна, визначеного в частині другій статті 61 Закону України "Про виконавче провадження". Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає критеріям, визначеним у пункті 1 цього розділу, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

Отже, визначення форми реалізації арештованого майна і зазначення її у проекті заявки належить до повноважень державного виконавця. За наслідками перевірки на відповідність вимогам законодавства, проект заявки підписується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби та набуває остаточного статусу заявки на реалізацію майна. Організатором торгів будь-яких додаткових дій з приводу перевірки правильності визначення зазначеної у заявці форми реалізації арештованого майна не здійснюється.

При цьому, системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що реалізація арештованого майна шляхом проведення торгів за фіксованою ціною можлива за умови відповідності майна вимогам, зазначеним у абз. 2 ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (оскільки частина 2 цієї статті регулює питання визначення Порядку проведення електронних торгів Міністерством юстиції України), тобто, тоді, коли оціночна вартість майна не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати, окрім реалізації нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден, незалежно від їх вартості.

З огляду на гарантії, які містяться у частині 2 статті 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і з урахуванням закріплених у частині 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII принципів здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності, прийняття рішень щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у разі наявності підстав для його реалізації шляхом проведення торгів за фіксованою ціною, визначених у статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, передбачено, що у разі якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Отже, за загальним правилом, визначення вартості майна боржника, за якою воно передається на реалізацію, здійснюється за згодою сторін виконавчого провадження. Проте, у випадку визначення вартості майна у рішенні суду, передача на реалізацію здійснюється за цією вартістю.

Судом досліджено, що у заявці на реалізацію майна від 06.10.2016 вказано його вартість на рівні 103300,00 грн., як визначено у рішенні постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 20.02.2013 у третейській справі №48/13 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.04.2013, тому у даному випадку проведення визначення вартості чи оцінки такого майна не вимагається (т. 2 а.с. 19-22, 48-52).

При цьому, майно, яке передавалося на реалізацію згідно заявки від 06.10.2016, входить до складу предмета застави згідно договорів застави майна (з майновим поручителем) від 06.03.2008 №730/008-ОК2С/2, №730/008-ОК2С/3, укладених між ТОВ "Городоцький завод "Будматеріали" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК", і його вартість відповідає тій, що вказана у цих договорах (т. 1 а.с. 28-29).

Станом на час формування заявки розмір мінімальної заробітної плати був встановлений на рівні 1450,00 грн/міс., як закріплено у частині 1 статті 8 Закону України "Про ОСОБА_1 бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року №928-VIII. Відтак, п'ятдесят мінімальних розмірів заробітної плати дорівнювало 72500,00 грн., що є меншим від вартості арештованого майна, переданого на реалізацію на підставі заявки від 06.10.2016.

Таким чином, вартість вказаного у заявці від 06.10.2016 майна, перевищувала 50 розмірів мінімальної заробітної плати, тому, передача такого майна на реалізацію повинна здійснюватись шляхом проведення електронних торгів, а не торгів за фіксованою ціною.

Також, серед визначеного у даній заявці майна були відсутні транспортні засоби, оскільки консольно-козлові крани не є транспортними засобами в розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ.

Отже, державним виконавцем та начальником відділу державної виконавчої служби дотримані норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, при передачі арештованого майна на реалізацію на підставі заявки від 06.10.2016.

В силу приписів ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що з урахуванням з'ясованих судом обставин та на основі наявних у матеріалах справи належних і допустимих доказів знаходить своє підтвердження, що при вчиненні оспорюваних дій відповідач діяв на підставі, в межах власних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законам України, а отже правомірно.

З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

За змістом ст. 94 КАС України, судові витрати на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Жуковська Л.А.