
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2017 року Справа № 905/94/17Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "АТЛЕТИКСПОРТ"на постановувід 03.08.2017 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/94/17 господарського суду Донецької області за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛЕТИКСПОРТ"провизнання банкрутомв судовому засіданні взяв участь представник:
ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ"Унінець І.М., довір.,ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2017 у справі № 905/94/17 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛЕТИКСПОРТ" (далі - ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ", Боржник) про порушення справи про банкрутство останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розгляд справи у засіданні на 06.02.2017 тощо.
Постановою господарського суду Донецької області від 06.02.2017 (суддя Тарапата С.С.) ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, а ліквідатором призначено Солянникову О.Є. тощо.
Не погодившись із вказаною постановою суду, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Донецької області від 06.02.2017 та припинити провадження у справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017 (головуючий суддя - Склярук О.І., судді Мартюхіна Н.О., Дучал Н.М.) апеляційну скаргу задоволено, постанову господарського суду Донецької області від 06.02.2017 скасовано, а провадження у справі № 905/94/17 припинено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017, а постанову господарського суду Донецької області від 06.02.2017 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 37, 40, 95, 115 Закону про банкрутство, ст.ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір", а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство Боржника в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство порушено провадження у даній справі, а ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії без автоматичного визначення арбітражного керуючого. Також суд встановив, що досудова процедура ліквідації Боржника дотримана, а витребувані судом документи надані. При цьому у ліквідаційній процедурі суд вирішив призначити ліквідатором Боржника голову ліквідаційної комісії, щоб уникнути витрат для оплати послуг арбітражного керуючого, а наявність же у складі майна Боржника лише грошових коштів надає можливість провести процедуру ліквідації без наявності спеціальних знань та залучення спеціалістів для проведення інвентаризації та оцінки майна.
Скасовуючи зазначене рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в ході здійснення апеляційного провадження вказав на допущені порушення у добровільній процедурі ліквідації ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ", які полягають у порушенні порядку проведення інвентаризації, яка була проведена одноособово, без створення комісії та залучення матеріально-відповідальних осіб; не було виконано дій з виявлення майна Боржника -відсутній жодний витяг із реєстрів щодо наявності майна. Також апеляційний суд встановив, що докази звернення до контролюючого органу про відкриті банківські рахунки не надавались, а докази закриття рахунків в установах банків були надані лише на стадії апеляційного провадження, тоді як відомості щодо наявності або відсутності коштів на цих рахунках не надані, хоча кошти можуть бути включені до ліквідаційної маси. Крім цього суд вказав на відсутність аудиторського висновку стосовно фінансового стану Боржника, а документи для проведення перевірки контролюючими органами та звітність за останній звітний період не надавались. За цих підстав апеляційний суд дійшов висновку, що в проміжному балансі не відображений у повному обсязі актив і пасив, а тому не дотримані передумови, визначені нормами ст. 95 Закону про банкрутство, справу про банкрутство Боржника порушено безпідставно, тому провадження у такій справі підлягає припиненню.
Заперечуючи наведені висновки апеляційного суду скаржник вказує на те, що вся процедура досудової ліквідації була дотримана, кредитором же у справі є Управління ДФС у Донецькій області, а апеляційну скаргу було подано Головним Управлінням ДФС у м. Києві, чому апеляційний суд правову оцінку не надав. Також скаржник вказує, що апеляційний суд ні під час порушення апеляційного провадження, ні під час винесення оскаржуваної постанови не вирішив питання про звільнення заявника апеляційної скарги від сплати судового збору.
Однак суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями скаржника, оскільки вони викладені всупереч норм законодавства.
Так, відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку досудової ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Такі передумови полягають у наступному:
Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом оприлюднення повідомлення згідно з вимогами ч.ч. 1, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.
При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідно до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
Так, як вбачається з матеріалів справи, скаржником були порушені норми частин 7, 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, оскільки встановлені апеляційним судом факти неподання документів для проведення перевірки контролюючими органами в позасудовій процедурі ліквідації та неподання Боржником звітності за останній звітний період заявником касаційної скарги не спростовані. Необхідність же подання відповідних документів в добровільній процедурі ліквідації прямо передбачена законодавством та має безумовний характер.
Аналогічний висновок слід зробити стосовно подання, в порушення норм ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 11 та ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство лише на стадії апеляційного провадження заяв (без додання доказів) про закриття рахунків Боржника в установах банків.
Також касаційний суд підтримує висновки апеляційного суду щодо порушень під час проведення інвентаризації майна Боржника в досудовій процедурі ліквідації, оскільки вся процедура проводилась одноособово ліквідатором без створення комісії та залучення матеріально-відповідальних осіб.
Повідомлення Боржника про неможливість надати довідки з Державних реєстрів стосовно прав Боржника на нерухоме майно, рухоме майно, обтяжень цього майна (т. 1 а.с. 144-145) суперечить нормам ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України.
У зв'язку із цим слід погодитись із висновком апеляційного суду щодо порушення норм частин 3, 4, 7, 8 ст. 111 Цивільного кодексу України та невідповідності відомостей, зазначених в проміжному ліквідаційному балансі ТОВ ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ" обставинам, що визначені в заяві про порушення справи про банкрутство щодо активу та пасиву Боржника.
Інших визначених апеляційним судом підстав для скасування постанови про визнання Боржника банкрутом заявником під час касаційного оскарження у даній справі не спростовано.
Стосовно заперечення скаржником права заявника апеляційної скарги - Головного управління ДФС у м. Києві, на апеляційне оскарження постанови про визнання Боржника банкрутом у даній справі та посилання на порушення норм ст. 91 ГПК України, колегія суддів звертає увагу, що саме ця особа була визначена Боржником в якості кредитора, визнаного у добровільній процедурі ліквідації до порушення даної справи про банкрутство, із відповідними сумами вимог та доданням до вказаної заяви доказів (податкових повідомлень-рішень тощо) на підтвердження таких вимог. За цих підстав посилання скаржника на зміну місця реєстрації юридичної особи Боржника в Донецькій області, відповідну зміну контролюючого органу та порушення при цьому норм ст. 91 ГПК України не є належним.
Твердження скаржника про невирішення апеляційним судом питання про звільнення заявника апеляційної скарги від сплати судового збору спростовується положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки ні вказані норми, ні будь-які інші норми Закону України "Про судовий збір" не передбачають необхідність сплати або ставки судового збору у разі оскарження (в апеляційному, або касаційному порядку) постанови про визнання боржника банкрутом.
Поряд з викладеним касаційний суд звертає увагу на те, що із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ" звернулося 11.01.2017 (т. 1 а.с. 3), коли діяли норми Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017), відповідно до якого (пп. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4) при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ставка судового збору складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 16 000 грн. 00 коп. (1600 грн. х 10). Між тим, Боржник до своєї заяви про порушення справи про банкрутство додав квитанцію від 06.12.2016 (т. 1 а.с. 12), згідно якої за подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ" було сплачено лише 13 780 грн. 00 коп. - до звернення із вказаною заявою господарського суду.
У зв'язку із викладеним касаційний суд погоджується із іншими висновками апеляційного суду про відсутність підстав та недотримання Боржником передумов для визнання останнього банкрутом та продовження провадження у даній справі про банкрутство за особливостями, передбаченими нормами ст. 95 Закону про банкрутство. А тому слід погодитись із правомірним застосуванням апеляційним судом норм законодавства, у тому числі норм ч. 1 ст. 80 ГПК України, та обґрунтованим рішенням про припинення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "АТЛЕТИКСПОРТ".
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін, як законна, обґрунтована та така, що відповідає обставинам справи.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст.ст. 33, 34, 80, 91, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛЕТИКСПОРТ" залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017 у справі № 905/94/17 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
Б.М. Поляков
Постанова виготовлена та підписана 17.11.2017.
Судове рішення № 70319373, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 15.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/94/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: