Ухвала суду № 70318806, 18.10.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5937/17

Провадження № 2/204/1904/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2017 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и л а:

22 вересня 2017 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

17 жовтня 2017 року надійшла інформація про зареєстроване місце проживання позивача і відповідача.

Із матеріалів позовної заяви випливає, що вона не відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 119-120 ЦПК України, а саме:

-позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину;

-позивачем не сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру;

-позивачу у позовній заяві необхідно уточнити виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки вона просить суд усунути перешкоди в користуванні належною їй квартирою, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, однак, у позовній заяві ніяк не обґрунтовує вказану позовну вимогу і не додає відповідних доказів на підтвердження того, що він створює перешкоди в користуванні належною позивачу квартирою, також позивач у позовній заяві ніяк не обґрунтовує обєднання у позовній заяві в одне провадження кількох позовних вимог (про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та усунення перешкоди в користування належною позивачу квартирою, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3), оскільки це може ускладнити вирішення справи та може вплинути на строк розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно із положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Крім того, необхідно зазначити, що п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (яка містить дві вимоги), яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 1280 грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати) та приведення позовної заяви у відповідність до вищевказаних вимог.

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків два дні з дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова