Рішення № 70313860, 09.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,

при секретарі - Романюк Х.Ю.

з участю апелянтів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4– ОСОБА_5,

представника Збаразької м/ради — ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, МАРЦИНИШИН ОСОБА_7 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1, МАРЦИНИШИН ОСОБА_7 до Збаразької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування рішень сесій міської ради, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та анулювання їх державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою житлової та громадської забудови та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Збаразького районного суду із даним позовом.

Заявлені вимоги позивачі мотивували тим, що між земельними ділянками ОСОБА_3 по вул.Мазепи, 3 та ОСОБА_4 по вул.Довга, 49 в м.Збаражі був провулок, що з'єднував вулиці Довгу та Мазепи та яким користувались жителі вулиць Мазепи, Корольова, Сагайдачного, Симиренка, Садової. Вказаний провулок був найближчим шляхом для проходу жителів вказаних вулиць до центра міста. Рішенням 18 сесії Збаразької міської ради №1145 від 28 квітня 2005 року було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.3573 га та на підставі нього видано Державні акти на право власності на земельні ділянки. Рішенням 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року ОСОБА_3 було передано 0.1628 га земельної ділянки в межах м.Збараж по вул.Довга, 49. При винесені вказаних рішень у власність відповідачів було безпідставно та незаконно передано спірний провулок. Посилаючись на приватизацію своїх земельних ділянок вони заборонили прохід громадян даним провулком, порушуючи їх право вільного користування землями громади м.Збаража. Створеною комісією міської ради було встановлено, що землі загального користування увійшли у склад земельних ділянок, які приватизовані відповідачами, а тому позивачі, як представники громади вказаних вулиць, звернулись до суду із вказаним позовом.

Виходячи із наведеного позивачі просили:

визнати недійсним рішення 18 сесії Збаразької міської №1145 від 28 квітня 2005 року ради про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.3573 га та виданих на підставі нього Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 019756 та серії ЯГ №019757 від 30 березня 2006 року;

визнати недійсним рішення 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року про передачу ОСОБА_3 0.1628 га земельної ділянки в межах м.Збараж по вул.Довгій, 49 та скасувати державну реєстрацію права власності вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_3;

- зобов'язати Збаразьку міську раду винести в натурі проектний провулок згідно висновку земельно-технічної експертизи, а відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні громадськими землями (провулком) громадянам шляхом демонтажу (перенесення) огорожі з території провулку власними коштамим та силами.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. В обґрунтування апеляції зазначають, що суд першої інстанції не звернув уваги на докази, які свідчать, що спірна земельна ділянка належить до земель загального користування і не підлягала приватизації. Зазначають, що з наявного генплану забудови присадибної ділянки ОСОБА_4 по вул.К.Маркса, 53 від 22 лютого 1977 року вбачається прив'язка житлового будинку від вулиці (червона лінія) - 5 метрів. ОСОБА_8 схеми забудови та винесення в натурі червоних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів будівель по даному генплану забудови можна стверджувати факт наявності проїзду, по схемі якого показано заїзд з вул.К.Маркса. Крім цього, поза увагою суду залишено висновок експерта про те, що співставляючи та аналізуючи відповідно генпланів забудов присадибних ділянок по вул.К.Маркса, 53 та по вул.К.Маркса, 51, експерт приходить до висновку, що сполучення від вул.Довгої до вул.Мазепи могло існувати, але не таких розмірів та такої конфігурації, як показано на викопіюванні М 1:5000. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні апелянти апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4– ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Збаразької міської ради ОСОБА_6 Апеляційну скаргу визнав та пояснив, що Збаразькою міською радою помилково надано у власність відповідачів земельну ділянку загального користування, на якій знаходився провулок, що з”єднував вулиці Довгу та Мазепи в м.Збаражі. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовільнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, їх представників, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 отримані ними на законних підставах, позивачами жодними належними доказами не підтверджено існування спірного провулку , що з”єднує вулиці Довгу та Мазепи, у жителів вулиць Мазепи, Корольова, Сагайдачного, Симиренка, Садової є інша основна дорога, яка з'єднує їх з іншими вулицями.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з’ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справі згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

Судом встановлено наступні обставини.

Рішенням 18 сесії Збаразької міської ради №1145 від 28 квітня 2005 року передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.3573 га, по вул.Мазепи, 38 а саме: 0.10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0.2573 га - для ведення особистого селянського господарства. (т.1 а.с.32).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 було видано Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.

Рішенням 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року ОСОБА_3 було передано у власність 0.1628 га земельної ділянки по вул.Довгій, 49 в м.Збараж, а саме: 0.10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0.0628 га - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.33).

ОСОБА_8 вказаного рішення дані земельні ділянки були зареєстровані за ОСОБА_3, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень (т.2 а.с.53, 54).

ОСОБА_8 від 04 серпня 2014 року, складеного комісією Збаразької міської ради та який затверджений рішенням Збаразької міської ради №169 від 15 жовтня 2014 року жителям мікрорайону відповідно до генерального плану міста Збаража передбачена вулиця, яка б з'єднувала вулиці Мазепи та вулицю Довга, проходить між будинковолодіннями №49 по вул. Довга і №38 по вул. Мазепи, але в натуру винесена не була, відповідно проектних розмірів генплану.

Відповідно до генплану забудови житлового будинку №38 по вул. Мазепи доїзд до будинку передбачений з вулиці Мазепи по запроектованій вулиці, але на даний час використовується заїзд з вулиці Довга.

На даний час земельна ділянка по вул.Мазепи, 38 перебуває у власності ОСОБА_4, державні акти на землю серія ЯГ№ 019756, серія ЯГ №019757 на підставі рішення сесії міської ради №1145 від 28 квітня 2005 року площею 0.3573 га, в т.ч. 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0.2573 га для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка по вул.Довга, 49, державна реєстрація якої проведена за ОСОБА_3 на підставі рішення №38 від 08 жовтня 2013 року площею 0.1628 га., в т.ч. 0.10 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0.0628 га. для ведення особистого селянського господарства.

При передачі земельних ділянок гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дана вулиця, яка не була винесена в натуру, врахована не була, і землі загального користування увійшли в приватизацію.

Комісія констатує: після проведення ряду обмірів на місцевості було встановлено, що конфігурація земельної ділянки по вул.Мазепи, 38 по факту використання не відповідає державним актам, між будинковолодіннями №49 по вул.Довга та №38 по вул.Мазепи частково влаштована гр. ОСОБА_4 мурована огорожа. На присадибі вул.Довга, 49 та на віддалі 0.7 м. від межі розміщений фундамент господарської будівлі.

Комісія рекомендує з метою влаштування вулиці, яка необхідна для з'єднання вулиць Мазепи з вулицею Довга, звернутися з проханням до гр. ОСОБА_4, гр.ОСОБА_3 вилучити зі своєї власності частину земельної ділянки, в разі незгоди вирішити дане питання в судовому порядку. (т.1 а.с.225, 226);

Як зазначив експерт у висновку судової земельно-технічної експертизи №736/15-22 від 26 травня 2016 року для дослідження цивільної справи не було надано генерального плану забудови м.Збаража.

ОСОБА_8 розрахунків, виконаних експертом, відповідно до ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН В.2.3 - 5. 2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" та відповідно до генплану забудови ОСОБА_4 від 1977 р. та генплану забудови присадибної ділянки, належної міській раді від 1970 р. провулку з вулиці Мазепи до вулиці Довга між будинковолодіннями №49 по вул.Довга та №38 по вул.Мазепи не передбачено.

Натомість, згідно розрахунків, відповідно до генплану забудови ОСОБА_4 від 1977 року та генплану забудови присадибної ділянки, належної міській раді від 1970 pоку, сполучення від вул.Мазепи до вул.Довгої могла існувати, як елемент вулиці, пішохідна доріжка.

Відобразити Схему з нанесенням можливої пішохідної доріжки з її розмірами та вказати розмір захоплення її суміжниками експерту не вбачається можливим із-за недостатньої кількості необхідних для дослідження документів, а саме, координат меж земельних ділянок ОСОБА_4, та ОСОБА_3 та генпланів забудов присадибних ділянок землекористувачів, суміжних з вказаними ділянками.

Станом на день дослідження провулку з вулиці Мазепи до вулиці Довга між будинковолодіннями №49 по вул.Довга та №38 по вул.Мазепи не існує.

Відповідно до вимог ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН В.2.3 - 5. 2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" влаштування провулку з вулиці Мазепи до вулиці Довга між будинковолодіннями №49 по вул. Довга та №38 по вул. Мазепи неможливе.

Фактичні розміри та конфігурація земельної ділянки по вул.Мазепи, 38 в м.Збараж Тернопільської області, якою користується ОСОБА_4 її розмірам та конфігурації відповідно до виданого ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №019757 відповідають, окрім частини ділянки, яка знаходиться від вул.Довгої. В цій частині площа земельної ділянки ОСОБА_4 збільшена на 66 кв.м. за рахунок земель міської ради.

Із-за відсутності координат поворотних точок земельної ділянки в СК 63 вказати точність розмірів та сторони відхилення земельної ділянки ОСОБА_4 експерту не вбачається за можливе.

ОСОБА_8 вказаного висновку експерта та пояснень самого експерта ОСОБА_9, даних в суді першої інстанції, проїзду між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до Державних будівельних норм, не може бути. В даний час там лише можливо влаштувати прохід.

Крім того, в описовій частині вищезазначеного висновку експерта (аркуш висновку 13) вказано, що на наявному генплані забудови присадибної ділянки ОСОБА_4 по вулиці К.Маркса, 53 від 22 лютого 1977 року, де вказана прив'язка житлового будинку від вулиці (“червоної лінії”) - 5 метрів. ОСОБА_8 схеми забудови та винесення в натурі чер­воних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів будівель, по да­ному генплану забудови можна стверджувати факт наявності проїзду, по схемі якого показано заїзд з вул.К.Маркса.

Разом із тим на наявному генплані забудови присадибної ділянки №51 по вул.К.Маркса (Довга, 49) від 1970 року зі змінами від 1996 та 2009 р.р. площею 0.2427 га, належної міській раді, вже не відображено проїзду, натомість показані суміжні землекористувачі домоволодіння №49 та №53.

Співставляючи та аналізуючи відповідно генплани забудов присадибних ділянок по вул.К.Маркса 53 та по вул.К.Маркса 51 експерт приходить до висновку, що сполучення від вул.Довгої до вул.Мазепи могло існувати, але не таких розмірів та конфігурації, як показано на викопіюванні М 1:5000.

ОСОБА_8 інформації відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та державної реєстрації Збаразької районної державної адміністрації від 08 листопада 2017 року №17, наданої на адвокатський запит представника відповідачки ОСОБА_4, Генерального плану забудови м.Збараж Тернопільської області не має. Інша містобудівна документація по території вулиць Довга та Мазепи в м.Збараж у відділі містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та державної реєстрації районної державної адміністрації відсутня.

Українським державним проектно-виробничим об'єднанням „Діпромісто" 1997 року розроблено Генеральний план: концепція розвитку м.Збараж. План існуючого міста та ескіз генерального плану виконано на топопланшетах мірила 1:5000, які складені в „Укрдівгіз" по комбінованій зйомці 1981 року та поповнені по матеріалах міського архітектора у 1997 році.

Рішенням сесії Збаразької міської ради від 29 січня 2015 року №950 „Про містобудівну документацію" актуалізовано зазначену містобудівну документацію.

Колегія суддів погоджується з посиланнями апелянтів на те, що між вулицями Мазепи та Довга в м.Збаражі існувало сполучення (пішохідна доріжка), яка проходила між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, оскільки вона була передбачена згідно викопіювання із ситуаційного плану м.Збаража М 1:5000 (т.1 а.с.14).

Крім цього, наявність вказаної пішохідної доріжки підтверджується витягом із “Генерального плану м.Збараж” (фактично - “Генерального плану: концепція розвитку м.Збараж”, який розроблено Українським державним проектно-виробничим об'єднанням „Діпромісто" в 1997 році та актуалізовано Рішенням сесії Збаразької міської ради від 29 січня 2015 року №950), який виконаний начальником відділу містобудування та земельних відносин Збаразької міської ради.

В зв»язку із наведеним колегія суддів критично оцінює посилання суду першої інстанції на те, що в ході розгляду справи сторонами не було представлено будь-яких належних письмових доказів існування спірного провулку.

Посилання суду першої інстанції на те, що в позивачів є інша основна дорога, яка сполучає їх із іншими вулицями міста і спірний провулок не є одним шляхом до інших вулиць, за встановлених апеляційних судом обставин, не має правового значення.

В силу положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

ОСОБА_8 із ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 ЗК України право власності Відповідача 1 на земельну ділянку виникло з моменту отримання нею державного акта та його державної реєстрації.

Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 ст.173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_8 ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб встановлено ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.«а» ч.4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

ОСОБА_8 зі ст.39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Таким чином, прохід (пішохідна доріжка) між вулицями Мазепи та Довга в м.Збаражі, який проходить між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, належить до земель загального користування населених пунктів та не може передаватись у приватну власність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення 18 сесії Збаразької міської ради № 1145 від 28 квітня 2005 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.3573 га та рішення 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року про передачу ОСОБА_3 0.1628 га земельної ділянки в межах м.Збараж по вул.Довга, 49, прийняті з порушенням норм законодавства.

Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 подала до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності (т.2 а.с.50).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ОСОБА_8 зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення 18 сесії Збаразької міської №1145 від 28 квітня 2005 року ради про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.3573 га та виданих на підставі нього Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 019756 та серії ЯГ №019757 від 30 березня 2006 року cлід відмовити, у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобов'язання Збаразької міської ради винести в натурі проектний провулок згідно висновку земельно-технічної експертизи, а відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні громадськими землями (провулком) громадянам шляхом демонтажу (перенесення) огорожі з території провулку власними коштамим та силами.

ОСОБА_8 з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Однак, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Збаразького районного суду від 07 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Збаразької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування рішень сесій міської ради, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та анулювання їх державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою житлової та громадської забудови та зобов'язати винести в натурі проектний провулок — задовольнити частково. Визнати недійсним рішення 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року про передачу ОСОБА_3 0.1628 га земельної ділянки по вул.Довга, 49 в м.Збараж та скасувати державну реєстрацію права власності вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_10 В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, МАРЦИНИШИН ОСОБА_7 — задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1, МАРЦИНИШИН ОСОБА_7 до Збаразької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування рішень сесій міської ради, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та анулювання їх державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою житлової та громадської забудови та додаткове рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 липня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1, МАРЦИНИШИН ОСОБА_7 до Збаразької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування рішень сесій міської ради, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та анулювання їх державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов'язати винести в натурі проектний провулок – задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення 8 сесії Збаразької міської ради №530 від 08 жовтня 2013 року про передачу ОСОБА_3 0.1628 га земельної ділянки по вул.Довгій, 49 в м.Збараж та скасувати державну реєстрацію права власності вищевказаної земельної ділянки за ОСОБА_10

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: