Рішення № 70312999, 09.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/1538/14-ц Головуючий 1 інстанції Шиянова Л.О.

Провадження № 22ц/790/2796/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: стягнення аліментів

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сашенко І.С.,

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визначення розміру заборгованості по аліментам та звільнення від сплати аліментів; зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визначення розміру заборгованості по аліментам та звільнення від сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в провадженні Жовтневого ВДВС ХМУЮ знаходиться виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання їх доньки. По виконавчому провадженню неодноразово проводились розрахунки заборгованості по аліментах, проте він з ними не погоджується, бо розрахунки не враховували фактичні матеріали виконавчого провадження, заяви ОСОБА_2, заробітну плату, документи та його доводи. Станом на 24 жовтня 2011 року заборгованість по аліментам не визначалась, заява відповідачки від 25 липня 2013 року стверджує про несплату аліментів тільки з 14 лютого 2012 року. Тому, він вважає, що підстав для визначення заборгованості за період з 14 жовтня 2008 року по 14 лютого 2012 року не має, а розрахунок від 31 жовтня 2013 року не відповідає матеріалам виконавчого провадження. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що надавав аліменти особисто ОСОБА_2 , передавав для доньки подарунки. Наразі він має низький дохід, на його утриманні знаходиться його мати.

У зв’язку з цим, просив суд визначити розмір заборгованості по аліментам станом на дату проведення розрахунку від 31 жовтня 2013 року в розмірі 0,00 грн. та звільнити його від сплати аліментів за період з 14 жовтня 2008 року по травень 2013 року включно.

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви вказувала, що матеріали виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів містять розрахунок заборгованості від 31 травня 2013 року згідно якого заборгованість відповідача по аліментам складає 41 104,77 грн. Саме такий розрахунок вона вважає об’єктивним, точним, складеним у відповідності до вимог законодавства, оскільки ще з 2002 року ОСОБА_1 ігнорує обов’язок утримувати свою дитину, аліменти на її утримання не сплачував, що є підставою для нарахування пені.

У зв’язку з цим, просила суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 41 104,77 грн. та пені у розмірі 279 439,20 грн., разом – 320 543,97 грн. У задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ заперечував проти задоволення первісного позову ОСОБА_1, вказувала, що його заборгованість по сплаті аліментів існує, незважаючи на те, що він її не визнає. Щодо стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів – покладається на розсуд суду.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 30 000 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови задоволення його первісного позову та в частині стягнення з нього 30 000 грн. пені; просив ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з’явилась, повістки на її ім’я повертаються за сплином строку зберігання, в судовому засідання апеляційної інстанції представник ВДВС повідомила, що на даний час дитина стала повнолітньою і не бажає стягнення будь-яких коштів з ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, а також те, що справа знаходиться тривалий час в провадженні суду, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності ОСОБА_2

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності, а частково задовольняючи зустрічний позов вважав, що пеню слід обчислювати з квітня 2006 року.

Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Згідно із ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого ВДВС ХМУЮ знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх доньки.

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження №29438142 на виконанні у Жовтневому районному управлінні юстиції у м. Харкові перебуває дублікат виконавчого листа №2-11171/02 Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2002 року про стягнення аліментів у розмірі ? частини від усіх видів заробітку з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Вказаний дублікат виконавчого листа виданий 14 жовтня 2011 року за заявою начальника Жовтневого ВДВС ХМУЮ.

Виконавчий документ надійшов до відділу ДВС 09.12.2002 року та був направлений до ПП “Антекс” за місцем роботи боржника, що підтверджується листом-відповіддю Жовтневого районного відділу державної виконавчої служби Харківському обласному управлінню юстиції від 03.04.20003 року, який вказує на те, що виконавчий лист № 2-11171 Жовтневого районного суду від 26.12.2002 року про стягнення аліментів у розмірі ? з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 надійшов в провадження відділу ДВС 09.12.2002 року та у відповідності до вимог ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 09.12.2002 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження,19.02.2003 року вказаний виконавчий документ було направлено за місцем роботи боржника.

Вказані вище факти встановлені рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2014 року, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 квітня 2015 року, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2015 року, якою ухвала суду від 23.04.2015 року залишена без змін ( а.с.77-78, 202-204,206-207).

Як на підставу звільнення від сплати аліментів ОСОБА_1 посилався на те, що він має низький дохід, на його утриманні знаходиться його мати.

З аналізу ст. 197 СК України, обставини пов'язані із матеріальним та сімейним станом платника аліментів можуть бути підставою лише для відстрочення або розстрочення сплати заборгованості за аліментами.

Для звільнення від заборгованості за аліментами Законом передбачено такі підстави як: виникнення заборгованості внаслідок тяжкої хвороби платника аліментів або іншою обставиною, що має істотне значення (ч. 2 ст. 197 СК), а також непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (ч. 3 ст. 197 СК).

Таких обставин для звільнення від сплати заборгованості за аліментами ОСОБА_1 в позові не зазначав.

Те, що ОСОБА_1 має низький дохід, на його утриманні знаходиться його мати, на думку колегії суддів, не є обставинами, що мають істотне значення та достатніми підставами для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про відсутність підстав для звільнення від сплати аліментів.

Що стосується зустрічних вимог ОСОБА_2 колегія суддів вбачає підстави для скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Підстави для стягнення заборгованості по аліментам відсутні, оскільки з приводу примусового виконання рішення суду в провадженні Жовтневого відділу виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито та знаходиться виконавче провадження №29438142, відкрите за постановою від 24.10.2011 року з примусового виконання виконавчого листа №2-11171/02 , виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 14.10.2001 року, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання іі доньки до досягнення нею повноліття. На сьогодні виконавче провадження не закрито, сума заборгованості визначена, тому вона підлягає стягненню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 196 СК України визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Із наданого ВДВС розрахунку заборгованості від 31.10.2013 року вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 25 липня 2013 року боржником не сплачувалися аліменти у період з 14 лютого 2012 року. (а.с.9 т.1).

Таким чином, розмір пені слід розраховувати саме з 14 лютого 2012 року по червень 2013 року, враховуючи вимоги зустрічної позовної заяви. (а.с.128 т.1).

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно, несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обраховується за прострочення кожного зобов'язання окремо.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення аліментних зобов'язань враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року в справі № 6-94цс15,від 16 березня 2016 року у справах: №№ 6-2589 цс15,№ 6-300 цс16, від 01червня 2016 у справі № 6-535 цс 16.

З урахуванням розрахунку заборгованості по аліментам від 31 жовтня 2013 року, які обчислені державним виконавцем, сума пені за прострочення сплати аліментів з 14 лютого 2012 року по червень 2013 року складає 1 642 грн. 98 коп., з яких:

за лютий 2012 року ОСОБА_1 необхідно було сплатити аліментів у розмірі 336,60 грн. *1% *16 днів = 53,86 грн.

за березень 2012 року – 333,60 грн. *1% *31 днів = 103,42 грн.

за квітень 2012 року – 340,20 грн. *1% *30 днів = 102,06 грн.

за травень 2012 року – 340,20 грн. *1% *31 днів = 105,46 грн.

за червень 2012 року – 340,20 грн. *1% *30 днів = 102,06 грн.

за липень 2012 року – 343,20 грн. *1% *31 днів = 106,39 грн.

за серпень 2012 року – 343,20 грн. *1% *31 днів = 106,39 грн.

за вересень 2012 року – 343,20 грн. *1% *30 днів = 102,96 грн.

за жовтень 2012 року – 348,30 грн. *1% *31 днів = 107,97 грн.

за листопад 2012 року – 348,30 грн. *1% *30 днів = 104,49 грн.

за грудень 2012 року – 321,90 грн. *1% *31 днів = 99,79 грн.

за січень 2013 року – 363 грн. *1% *31 днів = 112,53 грн.

за лютий 2013 року – 363 грн. *1% *28 днів = 101,64 грн.

за березень 2013 року – 363 грн. *1% *31 днів = 112,53 грн.

за квітень 2013 року – 363 грн. *1% *30 днів = 108,90 грн.

за травень 2013 року – 363 грн. *1% *31 днів = 112,53 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з 14 лютого 2012 року по червень 2013 року у розмірі 1 642 грн. 98 коп.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави також підлягає стягненню судовий збір, який підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги, у розмірі 267 грн. 96 коп.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 21 грудня 2015 року – змінити, в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з 14 лютого 2012 року по червень 2013 року у розмірі 1 642 грн. 98 коп. (одна тисяча шістсот сорок дві гривні).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги, у розмірі 267 грн. 96 коп. (двісті шістдесят сім гривень).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді