Ухвала суду № 70312307, 15.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2301/17-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Київгаз», про порушення права користування побутовим газом,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Зазначає, що заяву про забезпечення позову подано разом з позовом, при цьому, в заяві зазначено всі підстави необхідності забезпечення позову у обраний спосіб. На думку і у разі вчинення дій відповідачем на земельній ділянці через яку проходить газова труба утруднить відновлення газопостачання до його помешкання, а відтак існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про зобов'язання надати документи та вчинити певні дії.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як убачається з матеріалів справи в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ПАТ «Київгаз», про порушення права користування побутовим газом.

31 січня 2017 року ОСОБА_2 разом з позовом подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить на праві власності відповідачу, і через яку проходить газопостачальна мережа, а також просив суд заборонити будівництво на зазначеній земельній ділянці, оскільки це може утруднити відновлення газопостачання у разі ухвалення відповідного судового рішення.

Повертаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України, оскільки заявником необґрунтовано необхідності забезпечення позову у обраний ним спосіб, не конкретизовано, якій саме особі треба заборонити вчинити дії; не зазначено відомостей щодо такої особи та не додано копії заяви відповідно до кількості осіб, щодо якої треба вжити заходи забезпечення позову.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, вона відповідає встановленим ст.151 ЦПК України вимогам, містить посилання на обставини справи, причини, у зв'язку із якими необхідно забезпечити позов, та спосіб його забезпечення.

За таких підстав колегія суддів не може погодитися з висновками суду в частині невідповідності заяви вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Також колегія суддів не може погодитися із застосуванням судом першої інстанції ч. 4 ст. 151 ЦПК України, оскільки зазначена норма регламентує порядок звернення заінтересованої особи з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності.

Вирішення питання про невідповідність заяви про забезпечення позову встановленим вимогам, зокрема, ч. 2, 4 ст. 151 ЦПК України, відбулось із порушенням норм процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Оскільки заява про забезпечення позову не була розглянута судом по суті, а повернута заявнику, вимога апеляційної скарги про забезпечення позову не ґрунтується на вимогах чинного процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.В. Гаращенко

А.А. Пікуль