Рішення № 70303081, 16.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 319/527/17 Головуючий у 1 інстанції: Хамзін Т.Р.

Провадження № 22-ц/778/3547/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів: Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 липня 2017 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 38980,91 грн.

Заочним рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.02.2012р., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1980,36 грн., процентів за користування кредитом за період з 27.10.2013 по 28.02.2017 в розмірі 2465,62 грн., неустойки за період з 27.10.2013 по 28.02.2017 року в розмірі 2500 грн., а також судові витрати в розмірі 285,12 грн., всього 7231,10 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих відсотків та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути всю заборгованість по відсоткам.

ОСОБА_3 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді судові повістки спрямовувались на адресу місця реєстрації: в смт. Більмак, вул. Голуба, буд. 56, але повертались без вручення.

Одночасно апеляційним судом судову повістку було спрямовано відповідачу за іншою адресою, яка указана ним особисто в Анкеті-заяві, а саме: м. Запоріжжя, б-р Будівельників, б. 21, кв. 22, але повістка повернулась без вручення у зв»язку з неявкою адресата за отриманням поштової кореспонденції.

Також були здійсненні телефонні дзвінки на всі наявні в матеріалах справи телефонні номери, але за одним з номерів оператором повідомлено, що номер недійсний; за двома іншими номерами повідомлено, що абонент не може прийняти дзвінок; за останнім номером абонент не відповідає.

Отже, апеляційним судом здійснено всі можливі дії щодо повідомлення відповідача про судове засідання 16.11.2017р.

Зважаючи на вказані обставини, колегія вважає, що відповідач є повідомленим у відповідності до положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника банку в особі ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2012р. ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010р., Тарифами, які викладені на банківському сайті, і Пам»яткою клієнта складають між ним та банком договір, що підтверджується підписам у заяві.

На виконання умов договору ОСОБА_3 отримав кредитну картку «Універсальна 30 днів пільгового періоду».

Згідно наданої позивачем довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» пільговий період становить 30 днів; базова відсоткова ставка на місяць становить 3%; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості пеня (1) = базова процентна ставка за договором)/30 нараховується за кожен день кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення на суму більш 50 грн.; штраф при порушенні строків платежів більше ніж на 120 днів 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Отже, відповідно до укладеного договору № б/н від 11.01.2012р. ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як видно з виписки по картрахунку відповідача він активно користувався кредитною карткою з 11.01.2012р. по 27.10.2013р., знімаючи кошти, купуючи товар та поповнюючи картрахунок.

27.10.2013р. після останнього зняття коштів у банкоматі в розмірі 100 грн. відповідач вичерпав кредитний ліміт та перестав погашати його і нараховані відсотки, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 1980,36 грн., розмір якої більше не змінювався, та на яку у подальшому продовжували нараховуватись відсотки.

Таким чином, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто зобовязання за вказаним договором не виконав.

Банк, нарахувавши суму заборгованості станом на 28.02.2017р. в загальному розмірі 38980,91 грн., яка складається із:1980,36 грн. заборгованість за кредитом;30781,32 грн.

заборгованість по процентам за користування кредитом;3686,81 грн. заборгованість за пенею та комісією;500 грн. штраф (фіксована частина);1832,42 грн. штраф (процентна складова), просив суд стягнути її з відповідача.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наявність між сторонами договірних відносин, виконання банком умов договору щодо відкриття картрахунку, надання картки та встановлення кредитного ліміту, отримання грошових коштів відповідачем та наявність заборгованості за кредитом у сумі 1980,36 грн.

Разом з цим, перевіряючи розмір заборгованості за відсотками, суд вважав, що процентна ставка, за якою слід нараховувати проценти відповідачу, має бути у всьому періоді - 36 % річних. Тому за підрахунком суду за 1220 днів сума відсотків за користування кредитом в розмірі 1980,36 грн. буде складати 2465,62 грн. Крім того, суд у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір неустойки (пені та штрафів) з 6019,23 грн. до 2500 грн.

В апеляційній скарзі банк оскаржив лише висновки суду щодо розрахунку відсотків, тому колегія переглядає рішення суду лише в цих межах.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не з»являвся до суду та розмір заборгованості і умови укладеного з банком договору не оспорював.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Згідно з наданими у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»ясненнями: при вирішенні спорів щодо неправомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора.

Виходячи зі змісту наведених норм та роз»яснень постанови Пленуму ВССУ, при підвищенні процентної ставки підлягає з»ясуванню визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надано право банку зімнювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому, банк зобов»язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці за картрахунком або згідно з п. 1.1.3.1.9, за яким передбачено смс-повідомлення клієнта.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, з виписки по картрахунку, що під час укладення договору діяла процентна ставка в розмірі 3 % на місяць або 36 % на рік. З 01.01.2013р. ставку було зменшено до 2,5 % або 30 % на рік.

З 01.09.2014р. відповідно до Наказу банку № СП-2014-6915682 від 18.08.2014р. відсоткова ставка була підвищена до 34,80 %., а з 01.04.2015р. до 43,20 % згідно з Наказом № СП-2015-6552838 від 18.02.2015р. ОСОБА_5 було актуалізовано на зовнішньому сайті. Повідомлення позичальника про підвищення відсоткової ставки відбулось у вигляді смс-повідомлення на фінансовий телефон клієнта та проінформовано у виписці по рахунку.

Про підвищення процентної ставки з 01.09.2014р. до 2,9 % на місяць банк проінформував позичальника 15.08.2014р. з дотриманням строку, встановленого в п. 1.1.3.2.3 Умов і правил, шляхом смс-повідомлення на телефон відповідача, зазначений в анкеті-заяві. Аналогічним чином завчасно було проінформовано клієнта 15.03.2015р. про підвищення процентної ставки з 01.04.2015р. до 3,6 % на місяць. Вказані обставини банк підтвердив відповідними скріншотами та випискою по картрахунку ( а.с. 70-77).

Таким чином, враховуючи закріплення в анкеті-заяві способу повідомлення шляхом регулярного ознайомлення на інтернет-сайті кредитодавця із всіма змінами до договору, погодженого підписом позичальника, обов»язку позичальника отримувати виписки про стан картрахунку та про проведені операції відповідно до п. 1.1.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, оприлюднення на офіційному сайті в вищезазначених періодах умов кредитування з використанням кредитної картки, а також SMS-повідомлення позичальника у відповідності до п.п. 1.1.3.2.3, 1.1.3.1.9, зміна відсоткової ставки проведена банком у законний спосіб та відповідно до умов договору.

Отже, суд без відповідного вмотивування своїх висновків, безпідставно визначив за весь період заборгованості процентну ставку за кредитним зобов»язанням відповідача у розмірі 36 % річних, не з»ясувавши повно та всебічно вищенаведених обставин справи у цій частині.

Відтак, колегія визнає апеляційну скаргу банку обґрунтованою, а рішення суду таким, що підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості за відсотками, що тягне за собою, відповідно, зміну загального розміру заборгованості та розміру судових витрат, які підлягають компенсації банку за рахунок відповідача пропорційного до задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи, що розрахунок відсотків, здійснений банком, проведено у відповідності до умов договору, колегія вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь банку вся сума нарахованих відсотків у розмірі 30781,32 грн., а тому загальний розмір стягнутої заборгованості збільшиться на цю суму та становитиме 35261,32 грн.

Відповідно, пропорційно збільшиться і сума судового збору, яку слід стягнути з відповідача за подання позову банком до суду першої інстанції у розмірі 1447,33 грн. Також на користь банку підлягає стягненню з відповідача вся сума судового збору, сплачена за подання апеляційної скарги у розмірі 1760 грн., оскільки апеляційна скарга задовольняється в повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 липня 2017 року уцій справі змінити в частині розміру стягнутої заборгованості та судових витрат.

Збільшити стягнуту з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) загальну суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.02.2012р. до 35261 (тридцяти п»яти тисяч двохсот шестидесяти одної) гривні 32 копійок за рахунок збільшення стягнутої суми відсотків до 30781 (тридцяти тисяч семиста вісімдесяти одної) гривні 32 копійок.

Збільшити стягнуту з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму судового збору, сплаченого за пред»явлення позову, до 1447 (однієї тисячі чотирьохсот сорока семи) гривен 33 копійок.

В решті рішення не оскаржувалось.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги, у розмірі 1760 (одної тисячі семиста шістдесяти) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_6