Ухвала суду № 70298727, 16.11.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-а/243/142/2017

Справа № 243/1291/17

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого – судді Кузнецова В.Р.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2017 року до Слов’янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 квітня 2003 року виданого Першою слов’янською державною нотаріальною конторою належить 1/2 частка житлового будинку № 31 по вул. Першого Травня в місті Святогірськ Донецької області, розташованого на земельній ділянці земель ОСОБА_4 міської ради площею 0,0906 га . Іншим співвласником вказаного житлового будинку був його брат ОСОБА_6. Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 16 листопада 2007 року було встановлено, що житловий будинок має невелику площу у зв’язку із чим, розділити його на дві окремі частини неможливо і визначив порядок користування зазначеним житловим будинком та земельною ділянкою. Згідно із вказаним рішенням, ОСОБА_6 були виділені у користування житлові приміщення літ 1-3, літ 1-4, літ1-1, літ 1-2, а також господарські приміщення літня кухня літ В, веранда літ Г, сарай літ Е, туалет літ З, та підвал під коморою, а позивачеві виділено в користування кімнати літ 1-5 та 1-6, веранду літ 1-7 , літню кухню з сараєм літ Б, б,Д, туалет Ж, а водопровід та горище залишено у спільному користуванні. Після смерті брата, його спадкоємець продав належну померлому ОСОБА_6 1/2 частку нерухомого майна ОСОБА_5 який, на підставі договору купівля продажу від 31 серпня 2010 року став співвласником житлового будинку № 31 по вул. Першого Травня як власник 1/2 частки цього житлового будинку, який знаходився у спільному користуванні позивача та ОСОБА_5 В листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду з позовом про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності, а саме 1/2 частки житлового будинку № 31 по вул. Першого Травня в м. Святогірськ Донецької області, посилаючись при цьому на рішення ОСОБА_4 міської ради №277 від 30 листопада 2011 року, яким належній ОСОБА_5А 1/2 частці житлового будинку № 31 по вул. Першого Травня в місті Святогірськ, було присвоєно поштову адресу «вул. 1 Травня, 31 «А». За наслідками розгляду вказаного позову, Слов’янський міськрайонний суд Донецької області своїм рішенням задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 та припинив право спільної часткової власності на будинок № 31 по вул. 1Травня в м. Святогірськ.

Оскільки про існування рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року, позивач дізнався 23 червня 2016 року, то 18 липня 2016 року він звернувся до голови ОСОБА_4 міської ради із заявою переглянути і скасувати це рішення. До теперішнього часу відповідь на заяву позивача ОСОБА_4 міська рада не надала.

13 лютого 2017 року позивач повторно звернувся до ОСОБА_4 міської ради із заявою в якій просив видати йому копію спірного рішення № 277 від 30 листопада 2011 року для оскарження його в судовому порядку. ОСОБА_4 міська рада на його звернення надала відповідь № 195/02-31 від 13 лютого 2017 року, в якій відмовила йому у видачі вказаного рішення.

Рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року позивач вважає незаконним, оскільки на момент його ухвалення, право спільної власності на спірний будинок не було припинено, був лише визначений порядок користування цим житловим приміщенням співвласниками. У спільному користуванні знаходиться горище будинку, будинок має один пічний очаг, одне горище та один димохід, які належать співвласникам на праві спільної власності. Також у спільній власності знаходиться водопровід, а тому такому будинку безпідставно надано дві поштові адреси, як вул. 1 Травня, 31 та вул. 1 Травня, 31-«А».

Оскільки до теперішнього часу позивачеві не видано оспорюваного рішення ОСОБА_4 міської ради, з текстом рішення він знайомий лише зі слів співвласника ОСОБА_5, вважає, що існують підстави для поновлення йому строку на оскарження зазначеного рішення ОСОБА_4 міської ради.

Керуючись ст.ст. 2,17,18,88, 99, 100-102, 104,105 КАС України, позивач просив суд визнати незаконним рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року.

Позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі договору на представництво інтересів від 20 лютого 2017 року (а.с. 16), у судовому засіданні на задоволенні позову наполягали, пояснення надали аналогічні викладеним у позовній заяві.

Також, у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 особисто визнав, що про спірне рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року Про розгляд звернення ОСОБА_5, яким 1/2 частці житлового будинку по вул. 1 Травня, буд. 31 у м. Святогірськ Донецької області, яка належить ОСОБА_5, було надано поштову адресу: вул. 1 Травня, 31 «А», м. Святогірськ, йому було відомо ще у 2014 році, при розгляді Слов’янським міськрайонним судом його позову до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням в якій він приймав участь.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради, будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення в яких розгляд справи просив проводити у відсутності представника ОСОБА_7, та зазначив, що ОСОБА_4 міська рада позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, та вважає, що вони не підлягають задоволенню. Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - ОСОБА_2) визначено, що виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах ( у разі їх створення) рад згідно до ст. 11 Закону є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створені радами виконавчі органи.

Частиною 3 статті 10 Закону встановлено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 19 Конституції України та частиною 3 статті 24 Закону визначено, шо органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені Главою 2 Закону.

Згідно із правовими вимогами підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону до делегованих повноважень виконавчих органів місцевих рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відноситься облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Керуючись ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради було прийнято рішення від 30.11.2011 №277 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_5А.».

ОСОБА_4 міська рада вважає, що дане рішення прийнято виконавчим комітетом в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України.

Третя особа ОСОБА_5, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 18 липня 2016 року (а.с. 47), у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 В обґрунтування заперечень зазначила зокрема, що позивачем порушений встановлений законом строк для звернення до суду із даним позовом, оскільки в своїй позовній заяві ОСОБА_1, в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку звернення до суду із даним позовом зазначено, що про спірне рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року Про розгляд звернення ОСОБА_5, яким 1/2 частці житлового будинку по вул. 1 Травня, буд. 31 у м. Святогірськ Донецької області, яка належить ОСОБА_5, було надано поштову адресу: вул. 1 Травня, 31 «А», м. Святогірськ, йому стало відомо в 2016 році. Втім, ще у 2014 році позивач приймав участь при розгляді справи за його позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням в ході якого, судом було проведено декілька експертиз для проведення яких надавалась копія спірного рішення ОСОБА_4 міської ради від 30 листопада 2011 року, і яка містилась в матеріалах вказаної цивільної справи, та позивач мав можливість ознайомитись із текстом спірного рішення, однак не зробив цього.

Крім того, зазначила, що придбавши спірний будинок у 2010 році третя особа ОСОБА_5 стикнувся з проблемою відсутності комунікації на своїй земельній ділянці, тому звернувся до відповідних органів з проханням дозволити провести водопровід та підвести до будинку електрику. Йому було повідомлено, що потрібно отримати рішення про присвоєння поштової адреси. У зв’язку із чим, за усталеним порядком, ОСОБА_5 звернувся до відділу архітектури та містобудування м. Слов’янськ із заявою про присвоєння поштової адреси. Після виїзду експерта відповідного відділу було підготовлено проект рішення, який розглянуто та прийнято рішенням ОСОБА_4 міської ради. Оскільки механізм прийняття подібних рішень законодавчо не врегульований, а відповідно до закону «Про місцеве самоврядування» віднесений до компетенції місцевої влади, вважає, що порушення та незаконні дії з боку ОСОБА_4 міської ради при ухваленні спірного рішення від 30 листопада 2011 року відсутні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення слід залишити без розгляду з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

У судовому засіданні достовірно встановлено, та особисто визнано позивачем, що про спірне рішення ОСОБА_4 міської ради № 277 від 30 листопада 2011 року Про розгляд звернення ОСОБА_5, яким 1/2 частці житлового будинку по вул. 1 Травня, буд. 31 у м. Святогірськ Донецької області, яка належить ОСОБА_5, було надано поштову адресу: вул. 1 Травня, 31 «А», м. Святогірськ, йому було відомо ще у 2014 році, при розгляді Слов’янським міськрайонним судом його позову до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням в якій він приймав участь.

В своєму позові ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин пропуску ним строку для звернення до суду посилається на те, що йому до теперішнього часу не видано оспорюване рішення ОСОБА_4 міської ради, з текстом спірного рішення він ознайомлений лише зі слів співвласника ОСОБА_5 Втім, суд не приймає до уваги такі доводи позивача, оскільки у судовому засіданні достовірно встановлено, що ще у 2014 році позивач приймав участь при розгляді справи за його позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням в ході якого, судом було проведено декілька експертиз для проведення яких надавалась копія спірного рішення ОСОБА_4 міської ради від 30 листопада 2011 року, і яка містилась в матеріалах вказаної цивільної справи, та позивач мав можливість ознайомитись із текстом спірного рішення, однак не зробив цього. Доказів на спростування такого висновку суду позивачем не надано.

Оскільки позивачем іншого обґрунтування та доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду із даним позовом не представлено, суд з урахуванням досліджених по справі доказів приходить до переконання, що про порушене право позивач дізнався в 2014 році, у зв’язку із чим пропустив строк для звернення до суду із даним позовом.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд в ході розгляду справи не знайшов підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому вважає, що дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Суд роз’яснює, що згідно із положеннями ч. 3 ст. 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.99, 100, 162 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу в цій ухвалі, що згідно із положеннями ч. 3 ст. 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу складено та підписано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7