Постанова № 70298402, 15.11.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3605/17

Провадження № 2-а/242/270/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 28.08.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою від 21.07.2017 року про призначення пенсії у відповідності з вимогами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні». Заява була розглянута відповідачем і було прийнято рішення № 1478 від 28.07.2017 року про відмову в призначенні пенсії через відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи 10 років. Це зокрема обумовлено тим, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року через те, що підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок немає можливості; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці, оскільки в постанові КМУ від 24.06.2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право за віком на пільгових умовах» ця посада відсутня; на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року, оскільки не надана пільгова довідка та копія наказу про атестацію робочого місця. Також, відповідач не зарахував до страхового стажу період роботи позивача з 01.12.2015 року по 30.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату шахтою страхових внесків до ПФУ. Вважає дії відповідача неправомірними, просить суд визнати протиправним рішення відповідача від 28.07.2017 року про відмову в призначені пенсії та скасувати, зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року в якості учня підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті, на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці підготовчих робіт; зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.12.2015 року по 30.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», зобов’язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні» з 08.07.2017 року та надати звіт про виконання судового рішення, а також стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.

Позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав та зазначив, що 21.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Селидівського об’єднаного УПФУ Донецької області із заявою № 1358 про призначення пенсії у відповідності з вимогами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення склав 32 років 09 місяців 06 днів, стаж на підземних роботах складає 07 років 08 місяців 27 днів. До пільгового стажу ОСОБА_1 не було зараховано періоди роботи позивача на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року через те, що підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок немає можливості; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці, оскільки в постанові КМУ від 24.06.2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право за віком на пільгових умовах» ця посада відсутня; на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року, оскільки не надана пільгова довідка та копія наказу про атестацію робочого місця. Також, Селидівським об’єднаним УПФУ Донецької області не зарахував до страхового стажу період роботи позивача з 01.12.2015 року по 30.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату шахтою страхових внесків до ПФУ. З огляду на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи – 10 років, рішенням від 28.07.2017 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за зниженням пенсійного віку за нормами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21.07.2017 року ОСОБА_1 надав до Селидівського об’єднаного УПФУ Донецької області документи для призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидівського об’єднаного УПФУ Донецької області від 28.07.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи менше 10 років. Це зокрема обумовлено тим, що до пільгового стажу позивача не було зараховано періоди його роботи позивача на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року через те, що підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок немає можливості; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці, оскільки в постанові КМУ від 24.06.2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право за віком на пільгових умовах» ця посада відсутня; на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року, оскільки не надана пільгова довідка та копія наказу про атестацію робочого місця. Також, Селидівським об’єднаним УПФУ Донецької області не зарахувано до страхового стажу період роботи позивача з 01.12.2015 року по 30.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату шахтою страхових внесків до ПФУ (а.с. 19-20).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до трудової книжки серія БТ-І № 7116159 (а.с. 9-17) ОСОБА_1 працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема:

на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року у якості учня гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті;

підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті;

на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 13.12.2013 року і працює по теперішній час та обіймав посади: електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті, заступника механіка дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті, механіка дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 291 від 18.05.2015 року, виданої структурним підрозділом «Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв» ДП «Артемвугілля», ОСОБА_1 з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року працював на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля у якості учня гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті і йому здійснювалася виплата заробітної плати згідно тарифної ставки. Відповідно до наказу МВП № 422 від 03.08.2006 року архів «Шахти «Кочегарка» знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля» (а.с. 22).

Довідкою № 292 від 18.05.2015 року, виданої структурним підрозділом «Управління матеріально-технічного постачання та допоміжних виробництв» ДП «Артемвугілля», підтверджено кількість спусків ОСОБА_1 в період його роботи з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року (а.с. 22).

Зокрема, вирішуючи позовні вимоги в частині не зарахування відповідачем періодів роботи позивача на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року в якості учня гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті до пільгового стажу, через те що підприємство не здійснювало реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі території і перевірити достовірність наданих довідок немає можливості, суд звертає увагу, що вищевказані періоди роботи підтверджені належними записами в трудовій книжці позивача БТ-І № 7116159 та пільговою довідкою № 291 від 18.05.2015 року.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день в шахті. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Крім того, суд вважає необґрунтованою відмову Селидівського ОУ ПФУ Донецької області прийняти належним чином оформлені записи в трудовій книжці позивача та вищевказану довідку, оскільки підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля хоча і не перереєструвалося на підконтрольну українській владі територію, натомість як зазначалося вище, архів «Шахти «Кочегарка» знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля» і у відповідача була можливість здійснити перевірку достовірності наданої довідки.

Стосовно твердження представника відповідача, що для підтвердження стажу роботи позивачем було надано довідки підприємством, яке знаходиться в населеному пункті, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, які не можуть бути враховані для перерахунку пенсії, оскільки ці довідки згідно чинного законодавства України не є дійсними, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Слід зауважити, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

В зв’язку з чим, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині не зарахування позивачу до пільгового стажу періодів його роботи на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року, оскільки не надана пільгова довідка та копія наказу про атестацію робочого місця, судом встановлено.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Верховний Суду України в своїй ухвалі від 16.09.2014 року справа № 21-307а14, зазначив, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до наказу ТОВ «Краснолиманське» № 1000 від 10.12.2009 року, було здійснено атестацію робочих місць та підтверджено право на пільгову пенсію відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року, зокрема і посади електрослюсаря підземного (код 1.1 а, 19915), на якій з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року працював ОСОБА_1

Відповідно до довідки № 492арх від 01.09.2016 року, підтверджено кількість спусків ОСОБА_1 в період його роботи з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року на ТОВ «Краснолиманське», яке здійснювало видобуток вугілля в межах ДП «Краснолиманська» (а.с. 24).

З огляду на вищезазначене, суд вважає, безпідставними доводи відповідача, щодо відсутності атестації робочих місць, пільгових довідок та спусків до шахти за період роботи позивача на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року, оскільки вони спростовуються наданими суду доказами, зокрема належними записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та наказом про проведення атестації робочих місць.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» за період з 13.02.2014 року (наказ № 266к від 13.02.2014 року) по 25.03.2015 року та виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою заступника механіка дільниці ПР-3, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1.1 б відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (атестацію проведено відповідно до наказу № 41-ОП від 07.04.2010 року). За період роботи з 26.03.2015 року (наказ № 484к від 27.03.2015 року) по 02.08.2016 року він виконував гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою механіка дільниці ПР-3, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1.1 б відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (атестацію проведено відповідно до наказу № 41ОП від 07.04.2010 року та № 80-ОП від 03.04.2015 року). За період роботи з 03.08.2016 року по теперішній час ОСОБА_1 виконує гірничі роботи по видобутку вугілля підземним способом за посадою механіка дільниці ПР-3, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 відповідно до постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року (атестацію проведено відповідно до наказу № 80-ОП від 03.04.2015 року) (а.с. 25).

Як вбачається з витягу з наказів про атестацію робочих місць по ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», наказами № 41ОП від 07.04.2010 року та № 80-ОП від 03.04.2015 року проведено атестацію робочих місць, на яких працював ОСОБА_1С, зокрема, електрослюсаря підземного, заступника механіка дільниці та механіка дільниці (а.с. 26).

Відповідно до довідки № 04-22/2319 від 10.08.2016 року, виданої ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» підтверджено кількість спусків ОСОБА_1 в період його роботи з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року (а.с. 27).

Відповідно до підрозділу 1 розділу 1 Списку 1, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 24.06.2016 року, до посад та професій на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесено усих працівників зайнятих повний робочий день на підземних роботах.

У звязку з чим, суд приходить до висновку, що у віповідача не було жодних правових підстав щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці підготовчих робіт.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 року по 31.06.2017 року через з несплату страхових внесків підприємством, суд встановив наступне.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

На підставі п.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає посилання Селидівським ОУ ПФУ Донецької області на те, що підприємством ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески і відсутня інформація щодо їх сплати, є безпідставними.

Крім того, згідно довідки № 06-04/2317 від 10.08.2017 року та довідки № 04-22/2310 від 10.08.2017 року із заробітної плати ОСОБА_3 щомісячно утримуються суми страхових внесків зокрема і за період його роботи на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2015 року по 31.06.2017 року. Суми ЄСВ за вищевказані періоди в повному обсязі перераховані в Селидівське відділення Красноармійської ОДПІ.

Суд також наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

Слід також зазначити, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

У такому випадку, суд може лише зобов’язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію, оскільки це є повноваженнями Пенсійного фонду України

У відповідності до статті 267 КАС України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вищий адміністративний суд у листі від 09.01.2013 року № 28/12/13-13 звернув увагу, що зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт – це право, яке реалізується під час прийняття постанови у справі.

Суд звертає увагу, що позивачем не наведено жодних допустимих та беззаперечних доводів щодо необхідності надання вищевказаного звіту, що є підставою для відмови в задоволені позову в цій часті.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1478 від 28 липня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року в якості учня підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті, на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці підготовчих робіт.

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.12.2015 року по 31.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2017 року № 1358 з урахуванням до пільгового стажу періодів його роботи на підприємстві «Шахта «Кочегарка» Артемівського виробничого об’єднання по видобутку вугілля з 30.09.1985 року по 12.12.1985 року в якості учня підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті, на підприємстві ТОВ «Краснолиманське» з 01.02.2011 року по 22.12.2013 року у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 03.08.2016 року по 07.07.2016 року в якості механіка дільниці підготовчих робіт та до страхового стажу його роботи з 01.12.2015 року по 31.06.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадження або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Владимирська