Постанова № 70285029, 13.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Справа№ 910/8558/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Драненко Я.В. (довіреність №23 від 21.03.2017 р.)

від відповідача 1 - Комаровський Д.В. (довіреність №148 від 08.06.2017 р.)

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій»

на рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р.

у справі №910/8558/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Апекс-Банк»

до 1. Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій»

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Єрмака В.О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій», включивши до нього грошові вимоги ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 287179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти; зобов'язаня Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Єрмака В.О. подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» зміни на затвердження до виконавчої дирекції ФГВФО та зобов'язання ФГВФО затвердити зміни реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» щодо включення до нього грошових вимог ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2017 р. позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Єрмака В.О. вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» в частині включення до нього грошових вимог ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 287179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти. Стягнуто з ПАТ Банк «Меркурій» на користь ПАТ «Апекс-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем 1 було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скаги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача 2.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.05.2003 р. між Акціонерним комерційним банком «Меркурій», правонаступником якого є ПАТ Банк «Меркурій» (банк, кредитор) та ТОВ «Авто-Енергія» (позичальник) було укладено договір на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-56 (далі - кредитний договір).

У подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору. Зокрема, укладаючи 13.08.2010 р. додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору (далі - додаткова угода від 13.08.2010 р.), сторони дійшли згоди викласти кредитний договір у новій редакції.

Так, згідно п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.) кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 13.12.2013 р.), ліміт кредитної лінії складає 675000,00 дол. США. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 11.12.2014 р. згідно графіка погашення: з січня по листопад 2014 р. - по 1000,00 дол. США щомісяця; 11.12.2014 р. - 664000,00 дол. США.

Пунктом п. 3.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р. та додаткової угоди № 10 від 27.12.2013 р.) передбачено, що у межах, встановленого даним договором строку користування кредитом, кредитор щомісячно нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод «факт/факт»), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору не пізніше передостаннього числа поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються позичальником одночасно з поверненням кредиту у строк, визначений у п. 1.4 цього договору. Встановлено строк сплати нарахованих процентів за період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. не пізніше 23.01.2014 р.

Розмір процентів за користування кредитом становить 13% річних (п. 1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.).

Положеннями п.п. 5.2.2, 5.2.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р. та додаткової угоди № 10 від 27.12.2013 р.) на позичальника покладені обов'язки здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п. 1.4 даного договору, а також сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

Згідно п. 6.1. кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 р.), у випадку порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Як свідчать матеріали справи, а саме - архівні виписки по особовому рахунку за період з 16.05.2003 р. по 31.01.2014 р., на виконання умов кредитного договору ПАТ Банк «Меркурій» надав позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному договором. Таким чином, за твердженнями відповідача 1, кредитор свої зобов'язання за вказаним договором виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

13.08.2010 р. між ПАТ Банк «Меркурій» (кредитор), ТОВ «Авто-Енергія» (первісний боржник) та ПП «Спецавтопостач» (новий боржник) був укладений договір про переведення боргу (далі - договір про переведення боргу), умовами якого були врегульовані відносини, пов'язані з заміною сторони - первісного кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. (основний договір).

Так, згідно п.п. 2, 3 договору про переведення боргу первісний боржник (ТОВ «Авто-Енергія») переводить свій борг на нового боржника (ПП «Спецавтопостач»), внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону в основному договорі. З моменту підписання цього договору, новий боржник бере на себе зобов'язання виконати всі обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

У п. 4 договору про переведення боргу закріплено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 510, ст. 520 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 521 та ч. 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні, так само як і правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, зобов'язана сторона (боржник, позичальник) за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. був замінений на ПП «Спецавтопостач».

01.02.2014 р. між відповідачем - ПАТ Банк «Меркурій» (первісний кредитор) та позивачем - ПАТ «Апекс-Банк» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 (далі - договір відступлення № 1), згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти, належні первісному кредитору за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. з усіма додатковими угодами до нього.

Під правом вимоги, що відступається за цим договором, розуміються вимоги до боржника, в т.ч., однак, не обмежуючись: вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, сплати процентів та/або комісій у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути за кредитним договором.

Розмір права вимоги, що відступається новому кредиторові, становить 674000,00 дол. США - заборгованість з погашення кредиту (п. 1 договору відступлення № 1).

Пунктом 2.1.2 договору відступлення № 1 на первісного кредитора покладений обов'язок в день укладення цього договору передати новому кредитору всі оригінальні документи, що підтверджують права вимоги за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р., в т.ч.: договір № 02-06К-56 (з усіма змінами та доповненнями); документи, що підтверджують отримання кредитних коштів боржником, а також належним чином посвідчені фотокопії статутних та фінансових документів боржника. Факт передання документів засвідчується актом приймання-передавання документів.

Згідно додатку № 1 від 01.02.2014 р. до договору відступлення № 1 за придбання у первісного кредитора права вимоги до ПП «Спецавтопостач» за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. новий кредитор сплачує 5387282,00 грн.

Взаємне виконання сторонами умов договору відступлення № 1 підтверджується актом приймання-передавання документів від 01.02.2014 р., а також меморіальними ордерами № ВН878, № ВН879, № ВН877/2 та № ВН877 від 03.02.2014 р.

Листом № 104 від 04.02.2014 р. ПАТ «Апекс-Банк» повідомив боржника - ПП «Спецавтопостач» про укладення вищевказаного договору відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 від 01.02.2014 р. та заміну кредитора у відповідному кредитному зобов'язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Крім того, пунктом 3.3 договору відступлення № 1 передбачено, що первісний кредитор несе відповідальність за виконання боржником належним чином та в повному обсязі обов'язків за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р. (солідарна відповідальність первісного кредитора та боржника) у зв'язку з тим, що цей договір має змішану форму та містить умови договору поруки, передбачені у ст.ст. 553-559 ЦК України. Первісний кредитор зобов'язаний погасити прострочену заборгованість боржника за кредитним договором протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора. У разі невиконання первісним кредитором обов'язку поручителя, передбаченого цим пунктом договору, він зобов'язаний протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора сплатити неустойку, яка нараховується на суму простроченого до сплати платежу, за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частинами 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, ПАТ Банк «Меркурій» на підставі п. 3.3 договору відступлення права вимоги (заміни сторони) № 1 від 01.02.2014 р. виступив також і поручителем боржника - ПП «Спецавтопостач» перед новим кредитором ПАТ «Апекс-Банк».

Як встановлено у рішенні Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц за позовом ПАТ «Апекс-Банк» до Хащина Д.М., ПП «Спецавтопостач» та ПАТ Банк «Меркурій» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003 р., починаючи з лютого 2014 року позичальник порушував умови вказаного кредитного договору.

У зв'язку з цим, кредитор - ПАТ «Апекс-Банк» звернувся до боржника - ПП «Спецавтопостач» з вимогою № 220 від 05.03.2014 р. про дострокове повернення заборгованості, а також - до поручителя - ПАТ Банк «Меркурій» з вимогами № 221 від 05.03.2014 р. та № 358 від 11.04.2014 р. про виконання зобов'язань сплатити заборгованість ПП «Спецавтопостач». Проте, боржник та поручитель своїх грошових зобов'язань перед ПАТ «Апекс-Банк» не виконали. Тому ПАТ «Апекс-Банк» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути заборгованість, яка за його розрахунком станом на 14.04.2014 р. становила 692211,96 дол. США, що на 14.04.2014 р. за курсом НБУ складає 8982896,87 грн., з яких: заборгованість за кредитом 673000,00 дол. США., що становить 8733581,57 грн.; заборгованість за процентами - 10068,77 дол. США, що становить 130663,30 грн.; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118652,00 грн., що становить 9143,19 дол. США (вказаний позов був розглянутий Київським районним судом міста Харкова в межах справи № 640/6445/14-ц).

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 р. у справі № 640/6445/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 р. та набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «Апекс-Банк» задоволено та стягнуто солідарно з Хащина Д.М., ПП «Спецавтопостач» та ПАТ Банк «Меркурій» заборгованість в розмірі 8982896,87 грн.

Крім того, в межах даного спору судом встановлено, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 р. прийнято рішення № 15 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк «Меркурій».

Тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк «Меркурій» запроваджено строком на 3 місяці з 14.03.2014 р. по 13.06.2014 р.

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 р. № 133 ПАТ Банк «Меркурій» віднесено до категорії неплатоспроможних.

У зв'язку з цим, 14.03.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 15 про початок виведення ПАТ Банк «Меркурій» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014 року. Тимчасова адміністрація в даному банку запроваджується строком на три місяці з 14.03.2014 р. по 13.06.2014 р.

17.06.2014 р. в газеті «Урядовий кур'єр» за № 107 було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій». В оголошені також повідомлялося, що вимоги кредиторів банку приймаються за адресою м. Харків, вул. Петровського, 23, протягом 30 днів з дня публікації оголошення.

21.08.2014 р. протоколом № 3182/14 виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій».

Листом вих. № 4198/20 від 12.09.2014 р. Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» повідомила про відмову ПАТ «Апекс-Банк» у визнанні кредиторської вимоги через відсутність в балансі ПАТ Банк «Меркурій» заборгованості перед ПАТ «Апекс-Банк» на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» (а.с. 111).

Необхідно зазначити, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 р. затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку. Згідно цього Положення:

- дня свого призначення уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку приступає до інвентаризації та оцінки майна неплатоспроможного банку з метою формування його ліквідаційної маси, а також складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (п. 4.1 Положення).

- уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (п. 4.20 Положення).

- протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює такі заходи:

- визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

- відхиляє вимоги в разі, якщо вони не підтверджені фактичними даними, що є в розпорядженні уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, та в разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

- складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, установлених цим Положенням га актами Фонду (п. 4.23 Положення).

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в процедурі ліквідації не підлягають і вважаються погашеними. (4.28 Положення)

Таким чином, відхилення відповідачем 1 вимог позивача щодо включення до реєстру кредиторів відповідає приписам Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Поряд з цим, посилання позивача на встановлення факта наявності боргу відповідача 1 перед позивачем за рішенням Київського районного суду м.Харкова у справі №640/6445/14-ц, також не може бути підставою для включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» з огляду на те, що ані під час звернення до відповідача 1 з заявою про кредиторські вимоги №325-БТ від 09.07.2014 р., ані протягом 90 днів з дня опублікування відомостей у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону, рішення по справі №640/6445/14-ц ще не набрало законної сили. Як зазначає позивач, ухвала Апеляційного суду Харківської області, що була постановлена за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ Банк «Меркурій» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 р. у зазначеній справі, була винесена 25.02.2015 р., а не 25.02.2014 р.

Більше того, винесене в справі №640/6445/14-ц рішення має суттєву відмінність в розмірі та складі вимог позивача до ПАТ Банк «Меркурій», що за його переконанням підлягають включенню в реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій».

Так, рішенням Київського районного суду м.Харкова від 04.08.2014 р. та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 р. розмір заборгованості визначено в наступному розмірі: заборгованість в розмірі 692211,96 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 673000 доларів США; заборгованість за процентами 10068,77 доларів США; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118652 грн., що становить 9143,19 доларів США.

В той же час, заява про кредиторські вимоги №325-БТ від 09.07.2014 р. та позовні вимоги в цій справі розмір заборгованості визначають як заборгованість в розмірі 728303,70 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 673000 доларів США; заборгованість за процентами 24690,38 доларів США; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 356070,84 грн., що становить 30613,32 доларів США.

Частина 4 ст. 22 ГПК України, визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Частиною 2 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Як зазначено в п.п. 3.11, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК України, зокрема ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, які подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому, неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду заявлених позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частішою першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

При цьому, предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивачем було обрано спосіб захисту на власний розсуд, відповідно до якого ПАТ «Апекс-Банк» просить суд:

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Єрмака В.О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій», включивши до нього грошові вимоги ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 287179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти;

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» Єрмака В.О. подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» зміни на затвердження до виконавчої дирекції ФГВФО;

- зобов'язати ФГВФО затвердити зміни реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» щодо включення до нього грошових вимог ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн.

В задоволенні другої та третьої вимоги позивача судом першої інстанції було відмовлено повністю, але, приймаючи рішення, суд першої інстанції без будь-яких правових підстав для цього змінив першу вимогу позивача фактично змінивши предмет позову та вирішив, як про це було зазначено вище, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» Єрмака В. О. вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк «Меркурій» в частині включення до нього грошових вимог ПАТ «Апекс-Банк» в сумі 8471074,44 грн., з яких: 673000,00 дол. США, що становить 7827823,85 грн. - заборгованість за кредитом, 24690,38 дол. США, що становить 28179,75 грн. - заборгованість за процентами, 356070,84 грн., що становить 30613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти.

При цьому, до початку розгляду судом першої інстанції справи по суті позивачем не надавалось до суду будь-яких заяв про зміну предмету позову, так саме як і не подавалось позивачем під час розгляду справи будь-яких клопотань щодо виходу за межі позовних вимог.

При вирішенні даного спору, колегією суддів було враховано, що відповідно до ч. 8 Перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, а тому для правовідносин, що виникають під час ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми цього Закону.

З огляду на викладене, застосування норм Цивільного кодексу України щодо відступлення права вимоги за договором банківського вкладу можливе лише з врахуванням спеціальних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими встановлено правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача 1, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у справі № 910/8558/17 скасувати в частині задоволених позовних вимог, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного підприємства «Апекс-Банк» (01014, м. Київ, вул. Печерська, 2/16, ідентифікаційний код 36482677) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Меркурій» (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Петровського, 23, ідентифікаційний код 14360386) 5280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/8558/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Б.О. Ткаченко