Постанова № 70281647, 30.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року Справа № 908/4828/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Полонія" арбітражного керуючого Комаренко Тетяни Олексіївни

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017

у справі№ 908/4828/15 господарського суду Запорізької областіза заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій областідо проТовариства з обмеженою відповідальністю "Полонія" банкрутствоза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полонія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МастерV"пророзірвання договору купівлі-продажу від 12.10.2010 та зобов'язання повернути майно

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ліквідатор ТОВ "Полонія"Комаренко Т.О.ТОВ "МастерV"Серебряніков В.Є.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонія" (далі - ТОВ "Полонія"), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комаренко Тетяну Олексіївну.

Ліквідатор ТОВ "Полонія" арбітражний керуючий Комаренко Тетяна Олексіївна звернулася у межах справи про банкрутство з позовною заявою, в якій просила розірвати договір купівлі-продажу, укладений 12.10.2010 між ТОВ "Полонія" та ТОВ "Мастер V", посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №920; зобов'язати ТОВ "Мастер V" повернути ТОВ "Полонія" нерухоме майно: автозаправну станцію (операторна магазин літ.А. площею 45,5 кв.м.; убиральня літ.Б; навіс літ.В.; бензинорозбірна колонка №1; бензинорозбірна колонка №2, пожежна водойма -100м 3, каналізаційний колодязь №4, каналізаційний колодязь №5, колодязь №6, резервуар №7, резервуар №8, резервуар №9, резервуар №10, бензомастило уловлювач №11, бензомастило уловлювач №12, бензомастило уловлювач №13, бензомастило уловлювач №14, бензомастило уловлювач №15, бензомастило уловлювач №16, трасформатор літ.Тр; вимощення №І) та земельну ділянку кадастровий номер №2323955400:07:001:0067, загальною площею 0,36 га).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ч.2 ст.651, ст.1212 ЦК України та зазначав про істотне порушення ТОВ "Мастер V" умов договору - невиконання зобов'язання щодо оплати придбаного майна, внаслідок чого ТОВ "Полонія" завдано шкоди.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 (суддя Кричмаржевський В.А.) у позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач не довів суду правомірність своїх вимог, ним невірно обраний спосіб захисту свого порушено права, оскільки задоволення позову не призведе до відновлення порушеного права.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 (колегія суддів: Мартюхіна Н.О., Агапов О.Л., Будко Н.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.02.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції при винесенні постанови виходив з того, що ТОВ "Мастер V" доведено виконання умов договору купівлі-продажу від 12.10.2010 щодо сплати повної вартості нерухомого майна, а відтак договір є виконаним і до покупця перейшло право власності на нерухоме майно. З огляду на вимоги ст.653 ЦК України позовні вимоги про розірвання зазначеного договору купівлі-продажу, є безпідставними, оскільки позивач не має право вимагати повернення йому переданого майна за спірним договором, власником якого є відповідач.

Ліквідатор ТОВ "Полонія" арбітражного керуючого Комаренко Тетяна Олексіївна звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Полонія".

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Полонія" (продавець) та ТОВ "Мастур V" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 12.10.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №920 (далі - Договір).

За умовами вищевказаного договору ТОВ "Полонія" продало та зобов'язалося передати у власність ТОВ "Мастер V" нерухоме майно, яке розташоване в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області по вул. Б.Хмельницького, траса Маріуполь 38-й км, а саме: автозаправну станцію (операторна-магазин літ. А загальною площею - 45,5 кв.м; вбиральня літ. Б; навіс літ.В; бензинорозбірна колонка №1; бензинорозбірна колонка №2; пожежна водойма V-100 м3 №3; каналізаційний колодязь №4; каналізаційний колодязь №5; колодязь №6; резервуар №7; резервуар №8; резервуар №9; резервуар №10; бензомастило уловлювач №11; бензомастило уловлювач №12; бензомастило уловлювач №13; бензомастило уловлювач №14; бензомастило уловлювач №15; бензомастило уловлювач №16; трансформатор літ. Тр; вимощення №1) та земельну ділянку для розташування автозаправної станції (кадастровий номер - 2323955400:07:001:0067, загальною площею - 0,36 га).

Згідно з п. 3 Договору (в редакції договору про внесення змін від 25.10.2010), продаж майна здійснено за 670060,40 грн., з яких вартість автозаправної станції становить - 515060,06 грн., у тому числі ПДВ - 85843,34грн., вартість земельної ділянки - 155000,34 грн. Зазначену у договорі вартість майна відповідач - ТОВ "Мастер V" зобов'язався сплатити до 12.10.2015. Сторони узгодили, що сплата має проводитись щомісячно на рахунок продавця - ТОВ "Полонія".

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ТОВ "Мастер V" зареєстроване право власності на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 12.10.2010.

Предметом позовних вимог є розірвання договору купівлі-продажу від 12.10.2010 та зобов'язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 12.10.2010. Правовою підставою позову є істотне порушення відповідачем договору, яке полягає у нездійсненні в установленому договором і законом порядку оплати вартості нерухомого майна і земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушено права, оскільки метою укладеного договору було отримання коштів за передане відповідачу майно, тому нездійснення оплати за договором не є істотним порушенням умов цього договору, що може бути підставою для його розірвання в порядку ст.651 ЦК України, крім того позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості за передане за договором майно. Посилаючись на приписи ст.ст. 653 ЦК України, суд першої інстанції зазначив, що спірним договором купівлі-продажу не передбачено право продавця вимагати повернення переданого майна у разі несплати покупцем його вартості. Встановивши те, що відповідач набув право власності на спірне майно правомірно на підставі договору купівлі-продажу, суд першої інстанції зазначив і про відсутність ознак для його повернення, передбачених ст.1212 ЦК України.

Таким чином, при винесенні судового рішення судом першої інстанції встановлено, на підставі поданих позивачем та відповідачем документів, факт нездійснення відповідачем оплати за договором купівлі-продажу та факт набуття права власності на спірне майно відповідачем.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновком щодо відмови у позові суду першої інстанції, однак, виходив з наступного.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що ТОВ "Мастер V" належним чином виконало умови договору купівлі-продажу від 12.10.2010 щодо сплати повної вартості спірного майна, переданого у його власність ТОВ "Полонія" та в строки, встановлені п. 3 договору купівлі-продажу, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за період з 26.10.2011 року по 17.05.2012 року ТОВ "Мастер V" сплатило на користь ТОВ "Полонія" 670060,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами спірного договору передбачалась сплата вартості нерухомого майна шляхом зарахування грошових коштів на рахунок Продавця (п.3 договору), а не шляхом внесення готівки, як було здійснено покупцем.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що порушення порядку сплати вартості переданого товару за спірним договором купівлі-продажу не може бути підставою для розірвання останнього, оскільки ТОВ "Полонія" листом за №48 від 25.10.2011 надало свою згоду ТОВ "Мастер V" щодо внесення останнім готівкових коштів до каси позивача за договором купівлі-продажу від 12.10.2010.

Судом зазначено, що визначальною обставиною в даній ситуації є факт виконання умов договору купівлі-продажу від 12.10.2010 щодо повної сплати вартості придбаного товару.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ТОВ "Мастур V" не допустило істотного порушення договору купівлі-продажу від 12.10.2010, позовні вимоги про розірвання зазначеного договору купівлі-продажу та повернення майна є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Так, в суді першої інстанції позивачем були надані суду докази в підтвердження заборгованості відповідача, а саме: довідка ДФС про відкриті рахунки ТОВ "Полонія", виписка з рахунків ТОВ "Полонія", звіт про дебіторські та кредитні операції ТОВ "Полонія" за період з 01.10.2010 по 31.12.2016.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не були надані докази на спростування заборгованості, хоча його представники були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи. Крім того, як зазначено вище, суд першої інстанції встановив факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати за нерухоме майно.

Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді відповідач надав суду додаткові докази, які не були досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи, а саме: копії квитанцій до прибуткових касових ордерів та звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Відповідач, надаючи вказані копії квитанцій, не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції, в той час як позивач заперечував про прийняття вказаних доказів та просив суд апеляційної інстанції провести судову технічну експертизу давності виконання квитанцій до прибуткових касових ордерів за період з 26.10.2011 по 17.02.2012. Натомість, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи з посиланням на те, що її призначення є правом суду. При цьому не мотивував, яким чином суд без допомоги спеціальних засобів та знань може встановити давність виготовлення паперових документів.

Таким чином, апеляційний господарський суд, прийняв нові докази, які не були предметом розгляду в місцевому суді, без наведення мотивів неможливості їх подання відповідачем до суду першої інстанції, без з'ясування причини їх неподання до суду першої інстанції, без обґрунтування їх належності та допустимості, припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу суду апеляційної інстанції на те, що у справі докази, подані позивачем та відповідачем є взаємно суперечливими, для їх правильної оцінки суд має застосувати всі необхідні процесуальні можливості, залучити у разі необхідності спеціалістів чи призначити експертизу.

Відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо встановлено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст.ст.1115 та 1117 ГПК України, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати наведене, з'ясувати причини неподання нових доказів, належно оцінити подані докази, розглянути доводи позивача щодо їх належності та допустимості, у разі необхідності для роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, залучити спеціалістів та експертів, розглянути справу з дотриманням вимог розділу ХII Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Полонія" арбітражного керуючого Комаренко Тетяни Олексіївни задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі №908/4828/15 скасувати.

Справу передати на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

В.Ю. Поліщук