Рішення № 70280195, 30.10.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/890/17

Провадження № 2/304/332/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М. О.,

при секретарі – Гарайдич Р.А.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за зміненим позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 до Перечиської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 44,4 м. кв., за адресою: м.Перечин, вул.Суворова, 39 Закарпатської області, в порядку спадкування за померлою тіткою ОСОБА_4, яка померла 12 травня 2006 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 12 травня 2006 року померла тітка позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 44,4 м. кв. Перечинською державною нотаріальною конторою позивачеві було видано свідоцтво про право власності на спадщину на 1/2 частку спадкового майна. Позивач вважає, що він має право на спадкування всього спадкового майна за померлою тіткою ОСОБА_4, у зв’язку з чим він звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових документів на іншу частку, однак така повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини, тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримали повністю та просили такі задовольнити.

Представник Перечинської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечив проти їх задоволення.

ОСОБА_3 у судовому засіданні також не заперечила проти задоволення змінених позовних вимог позивача, при цьому пояснила, що вона є спадкоємцем на дане спадкове майно, однак на таке на претендує, заяву про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_4 до нотаріуса не подавала.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 12 травня 2006 року померла тітка позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4.

Також встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, що знаходиться по вул.Суворова, №39 у м.Перечин Закарпатської області.

Разом з цим встановлено, що Перечинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на спадщину на 1/2 частку житлового будинку, який знаходиться по вул.Суворова, №39 у м.Перечин Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Крім цього встановлено, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав з тіткою на час відкриття спадщини.

Також встановлено, що після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини будь-які інші спадкоємці не заявляли про свої права на спадкове майно.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї… Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в абзаці 3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину за законом за спадкодавцем, однак у нього існують певні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому суд, використовуючи винятковий спосіб його захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1216, 1217, 1220, 1221, 1222,1223,1258, 1262,1268,1270 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 174 ч.4, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Змінений позов представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 до Перечиської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок №39, загальною площею 44,4 м. кв., що розташований по вул.Суворова в м.Перечин Закарпатської області в порядку спадкування за спадкодавцем ОСОБА_4, яка померла 12 травня 2006 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.