Постанова № 70279932, 09.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11036/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов’язання вчинення певних дій.

Позовна заява мотивована тим, що 11 липня 2016 року адвокат ОСОБА_3, яка представляє інтереси позивача, отримала лист-відповідь голови ОСОБА_2 міської ради №2063/03-17 на адвокатський запит від 04.07.2016 року №2606 та документи, з яких позивачу стало відомо, що 21 квітня 2016 року ОСОБА_2 міською радою VII скликання II сесії ухвалено рішення №182 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», пунктом 7.94 якого відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3. Позивач вважає, що п.7.94 даного рішення підлягає скасуванню, як винесене в порушення вимог закону та її інтересів щодо передачі в оренду земельної ділянки, на якій розміщено орендований нею об’єкт, та як таке, що ґрунтується на безпідставних усних зауваженнях депутата ОСОБА_4. Проте, що це за зауваження висловлював депутат ОСОБА_4 і на чому вони базуються позивача не повідомили.

Позивач зазначає, що вона ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем від 06.02.2004 року, номер запису свідоцтва про державну реєстрацію 2 324 001 0001 005578. 04 червня 2010 року між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом міського господарства ОСОБА_2 міської ради укладено Договір №930 оренди нежитлового приміщення будівлі літ.А за адресом: м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, загальною площею 30,5 кв.м., що передано у строкове платне користування за актом приймання-передачі від 04.06.2010 року. Об’єкт оренди по вул. Яроцькій, 3 в м. Ужгороді належить на праві власності ОСОБА_2 міській раді, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.12.2005 року. З викопіровки з генерального плану м.Ужгорода визначається площа земельної ділянки по вул. Яроцькій №3 становить 0.0180 га. Заяву про дозвіл на підготовку проекту та необхідні документи до ОСОБА_2 міської ради позивачем подано ще 16.11.2015 року реєстраційний номер 10678.

Відповідно до ч.3 ст.283 ГК України об’єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання. Згідно ч.1 ст.796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Якщо розмір земельної ділянки у договорі найму не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Відповідно до ч.3 ст.117 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у державну власність належать земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності.

Згідно ч.2 та ч.3 ст. 123 ЗК України, особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Враховуючи зазначене, позивач просить: визнати протиправним та скасувати п.7.94 рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3; зобов’язати ОСОБА_2 міську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3; судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання позивач та його представник не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись. Представник ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п.7.94 рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», з наведених у позовній заяві мотивів підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився повторно, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Частиною 2 ст.128 КАС України передбачено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. Відповідно до ч.4 ст 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.11.2017 року позовну заяву в частині позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_2 міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3, на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України за клопотанням позивача залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

У відповідності до ч.3 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У свою чергу, за правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 3 статті 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч.4 ст.123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 ЗК України).

Як встановлено частиною 10 статті 123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч.13 ст.123 ЗК України).

Згідно з ч.14 ст.123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Позивач ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем з 06.02.2004 року, номер запису свідоцтва про державну реєстрацію 2 324 001 0001 005578.

04 червня 2010 року між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом міського господарства ОСОБА_2 міської ради укладено Договір №930 оренди нежитлового приміщення будівлі літ.А за адресом: м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, загальною площею 30,5 кв.м., що передано у строкове платне користування за актом приймання-передачі від 04.06.2010 року.

Відповідно до умов даного договору Орендодавець зобов’язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення літ. А, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, площею 30,5 кв.м. для використання під майстерню.

Згідно акту прийому - передачі від 04.06.2010 р. відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення літ. А, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, площею 30,5 кв. м. для використання під майстерню.

Об’єкт оренди по вул. Яроцькій, 3 в м. Ужгороді належить на праві власності ОСОБА_2 міській раді, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.12.2005 року.

З викопіровки з генерального плану м.Ужгорода визначається площа земельної ділянки по вул. Яроцькій №3 становить 0.0180 га.

Судом встановлено, що заяву від 12.11.2015 року про дозвіл на підготовку проекту та необхідні документи до ОСОБА_2 міської ради позивачем ОСОБА_1 подано 16.11.2015 року, реєстраційний номер 10678.

Згідно витягу з протоколу №2 засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури від 14.12.2015 року було рекомендовано задовольнити клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, з подальшою передачею її в оренду.

Поряд з цим, із наданої копії витягу рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року вбачається, що вказаним рішенням ради згідно п.7.94 рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.07.2016р. у справі № 907/401/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту міського господарства ОСОБА_2 міської ради суму 26158,18 грн. (в т.ч. 22689,10 грн. заборгованості по орендній платі та 3469,08 грн. пені) та 1378,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Зобов’язано ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути Департаменту міського господарства ОСОБА_2 міської ради за актом приймання - передачі нежитлові приміщення будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, площею 30,5 кв. м.

Відповідач заперечує позовні вимоги тим, що згідно рішення господарського суду Закарпатської області від 18.07.2016 р. у справі № 907/401/16 зобов’язано ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути Департаменту міського господарства ОСОБА_2 міської ради за актом приймання - передачі нежитлові приміщення будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Яроцька, 3, площею 30,5 кв. м. та відповідач перестала бути орендарем вищезазначеного нежитлового приміщення, так як строк дії договору закінчився ще 04.04.2016 року.

Заперечення відповідача суд не приймає до уваги, виходячи із наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.140 Конституції України та ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Згідно частини 3 статті 123 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Такі ж підстави для відмови у наданні дозволу передбачені і в ч.7 ст. 118 ЗК України.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов’язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Таким чином, суд вважає, що у разі звернення особи із заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до міської ради про надання дозволу на розробку проекту земельної документації, заява має бути розглянута міською радою на відповідному засіданні та, за результатами розгляду заяви, має бути прийнято відповідне рішення. При цьому, рішення про відмову у задоволенні клопотання згідно наданими громадянами документами повинно бути мотивоване, із зазначенням підстав для такої відмови.

Оскаржуване позивачем рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року , зокрема п. 7.94 такого, не відповідає вищевказаним положенням Земельного кодексу України, оскільки прийнято без його належного мотивування з посиланням на конкретні норми законів чи інших нормативно-правових актів, та не містить жодного формулювання зазначеного у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи наведені вище положення Земельного кодексу України, суд зазначає, що відповідач не навів належних та допустимих мотивів відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту земельної документації.

Оскільки позивач ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3. звернулась ще 16.11.2015 року, а відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначені підстави для відмови позивачу у задоволенні його заяви передбачені Земельним Кодексом України, а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а отже позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення п.7.94 рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 6, ст.7-11, 71-72, 86, 94, 128, 158, 159, 162, 163 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.7.94 рішення №182 ОСОБА_2 міської ради VII скликання II сесії від 21 квітня 2016 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0180 га під закладом побутового обслуговування (швейна майстерня) по вул. Яроцькій, 3.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551,20 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5