Рішення № 70278541, 15.11.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 225/4526/17

Провадження № 6/225/122/2017

Дзержинський міський суд Донецької області

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

з участю

секретаря Савченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання можливості часткового або повного відновлення судового провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченій 10 вересня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони в виконавчому провадженні. До заяви додано копію рішення Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Заявник у своїй заяві зазначив, що немає належним чином засвідченої копій цього судового рішення. У зв'язку з цим, суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання про можливість часткового або повного відновлення судового провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченій 10 вересня 2013 року, яке знаходилось в провадженні Апеляційного суду Донецької області.

Представник заявника в судове засідання не зявився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Належно повідомлений відповідач та первісний стягувач в судове засідання не з'явилися з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у їх відсутності суду не надавали, що не є перешкодою в розгляді справи, тому суд розглядав справу у відсутності сторін по справі.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого судового провадження.

Згіднозі ст. 402 ЦПК Українивідновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно дост. 403 ЦПК Українивтрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Згіднозі ст. 407 ЦПК Українипри розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 408 ЦПК Українина підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Як встановлено судом, в провадженні Пролетарського районного суду м. Донецька перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/10-2/332 від 26.08.2008 року.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.09.2013 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.09.2013 року було скасовано, а позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задоволено в повному обсязі.

При вирішенні питання про відновлення втраченого судового провадження судом було досліджено повний текст рішення Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року. Інших документів, які містилися в матеріалах справи сторони суду не надали.

В той же час суд вважає, що для розгляду заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про заміну сторони в виконавчому провадженні буде достатнім відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення повного тексту вищезазначеного рішення Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року.

На підставі тексту рішення суду, яке знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд вважає установленим зміст цього рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.4, 10, 60, 212, 215, 402, 404, 407, 408 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Частково відновити втрачене провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/10-2/332 від 26.08.2008 року, закінченій 10 вересня 2013 року, в частині відновлення змісту рішення Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року.

Відновити рішення Апеляційного суду Донецької області від 08.10.2013 року наступного змісту:

«Категоріясправи №

2/262/1471/2013

: не визначено.

Надіслано судом:не визначено.Зареєстровано:16.10.2013.Оприлюднено:16.10.2013.

__________________

Головуючий в 1 інстанції Майданніков О.І.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Биліни Т.І., Хейло Я.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 вересня 2013 року,-

в с т а н о в и в :

18 липня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача та зазначав, що 26 серпня 2008 року між Акціонерним товариством «ОСОБА_2 Аваль» (назва змінена згідно статуту, погодженого Національним Банком України (далі НБУ) 04 листопада 2009 року та зареєстрованого 05 листопада 2009 року) та відповідачем ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 014/10-2/332, згідно з умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 78 000 доларів США, строком погашення по 26 серпня 2018 року, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 16,5% річних в порядку та строки згідно Додатку № 1 до Кредитного договору № 014/10-2/332, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

28 лютого 2013 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 014/10-2/332/1 до кредитного договору № 014/10-2/332 від 26 серпня 2008 року, відповідно до якої сторони визначили графік повернення заборгованості за кредитним договором в новій редакції.

Позивач свої обов'язки перед відповідачем за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Разом з тим, платежі в погашення Кредиту та сплату відсотків за його користування в порушення ст. 526 ЦК України та п. 1.5.1. Кредитного договору, відповідачем здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до простроченої заборгованості відповідача перед позивачем і станом на 1 червня 2013 року загальна заборгованість за Кредитним договором становить - 46 311 доларів США 97 центів, з яких: заборгованість за кредитом - 44 850 доларів США; заборгованість за відсотками - 1 212,57 доларів США; пеня за прострочення строків погашення кредиту 151,96 долар США, що в перерахунку в національну валюту за курсом НБУ станом на 01 червня 2013 року становить 370 171,58 грн., які позивач просив стягнути з відповідача та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441,00 грн.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства (далі ПАТ) «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», посилаючись на неналежну оцінку судом першої інстанції наданих доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про те, що банк вимагає від нього дострокового погашення кредиту, однак не зробив цього в тридцятиденний строк, чим порушив умови кредитного договору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банку, суд першої інстанції виходи з того, що позивачем не було доведено виконання умов кредитного договору, щодо дострокового виконання боргових зобов'язань відповідачем, а саме отримання позичальником відповідної вимоги, а тому відсутні підстави дострокового погашення кредиту відповідно до умов договору.

Проте погодитися з висновками суду не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, у відповідності з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу та інших умов, які зазвичай висуваються.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується погасити кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути займодавцю позику (грошові кошти в той же сумі або речі, визначені родовими ознаками, тієї ж кількості, того ж роду та якості, які були передані йому займодавцем) в строк і в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 26 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 014/10-2/332, згідно з умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 78 000 доларів США строком погашення по 26 серпня 2018 року, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 16,5 % річних в порядку та строки згідно з Додатком № 1 до Кредитного договору № 014/10-2/332, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

28 лютого 2013 року між банком та відповідачем укладена додаткова угода № 014/10-2/332/1 до кредитного договору № 014/10-2/332 від 26 серпня 2008 року, відповідно до якої сторони визначили графік повернення заборгованості за кредитним договором в новій редакції.

Платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування в порушення ст. 526 ЦК України та п. 1.5.1. Кредитного договору, відповідачем здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до заборгованості, яка станом на 1 червня 2013 року становить - 46 311,97 доларів США і складається з заборгованості за кредитом - 44 850 доларів США; заборгованості за відсотками - 1 212,57 доларів США; пеня за прострочення строків погашення кредиту 151,96 доларів США, що в перерахунку в національну валюту за курсом НБУ станом на 01 червня 2013 року становить 370 171,58 грн.

Згідно з п. 1.9.1. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором.

Вказаним пунктом договору сторони визначили умови та порядок направлення вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати процентів, якими передбачено, що виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідно до застереження до вказаного пункту договору реалізація положень п. 1.9.1. є одним із способів виконання боргових зобов'язань, встановлених за взаємною домовленістю сторін.

7 червня 2013 року ОСОБА_3 рекомендованим листом направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та інших нарахувань за ним. В підтвердження цього банком надані відповідні документи.

Відповідач, надавши копії квитанцій від 01 липня 2013 року про часткове погашення кредиту, у судовому засіданні не заперечував, що порушив графік погашення заборгованості та сплати процентів і, таким чином, визнав порушення умов кредитного договору, але зазначив, що не отримував вимогу від позивача про дострокове виконання боргових зобов'язань.

Проте, вказане посилання відповідача та висновок суду про відсутність підстав дострокового погашення кредиту відповідно до умов договору, не можна визнати обгрунтованими, оскільки сам відповідач не заперечував порушення зобовязань за кредитним договором та графіку виплати платежів, що відповідно до умов кредитного договору та вимог ст. 1050 ЦК України для позикодавця є підставою вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до розяснень, викладених в пункті 24 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги є як направлення/вручення вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення позову.

Але і після предявлення позову і відкриття судом провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідач кредитні кошти не повернув, хоча був обізнаний про вимогу банку про дострокове повернення коштів за кредитним договором.

Про обізнаність відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором та вимогу банку повернути достроково кредит свідчить протокол робочої зустрічі відповідача, його представника з представником банку, яка відбулася 19 серпня 2013 року, на якій обговорювали це питання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам у справі та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального закону, що призвело до ухвалення неправильного рішення, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог банку та стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 014/10-2/332 від 26 серпня 2008 року в розмірі 46 311,97 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України 799,300 гривень за 100 доларів США, становить 370 171 грн. 58 коп., з яких: заборгованість за кредитом 44 850 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 212,57 доларів США, пеня за прострочення строків погашення кредиту 151,96 доларів США, пеня за прострочення строків погашення процентів 97,44 доларів США.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5161, 50 грн., з яких: 3441 грн. - сплачений судових збір при зверненні до суду першої інстанції з позовними вимогами, 1720,50 грн. - судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задовольнити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909)

- заборгованість за кредитним договором № 014/10-2/332 від 26 серпня 2008 року в розмірі 46 311,97 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України 799,300 гривень за 100 доларів США, становить 370 171 (триста сімдесят тисяч сто сімдесят одна) грн. 58 коп., з яких: заборгованість за кредитом 44 850 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом 1 212,57 доларів США, пеня за прострочення строків погашення кредиту 151,96 доларів США, пеня за прострочення строків погашення процентів 97,44 доларів США;

- на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 5 161 (пять тисяч сто шістдесят одна) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Т.І. Биліна

ОСОБА_6»

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: