Постанова № 70275854, 10.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 листопада 2017 року 15:30 справа №826/1/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр”

до

Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про

визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр” (далі по тексту - позивач, ТОВ “Перший український експертний центр”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту – відповідач, КМДА, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у період з 23 липня 2016 року по 10 жовтня 2016 року, що полягає у неприйнятті до 11 жовтня 2016 року рішення про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлених для позивача розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2014 року №1078 (в редакції розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2015 року №210), шляхом внесення змін до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2014 року №1078.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 03 серпня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач своїх представників до суду не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття відповідача, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2016 року розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим” №982 внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2014 року №1078, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 20 жовтня 2014 року за №42/1095.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо своєчасного прийняття вищезазначеного розпорядження, оскільки відповідач отримав від позивача розрахунки економічно обґрунтованих витрат на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для прийняття рішення про коригування встановлених для позивача тарифів на ці послуги 22 липня 2016 року, як наслідок, на думку позивача, відповідач повинен був прийняти рішення про коригування встановлених для позивача тарифів не пізніше, ніж 01 серпня 2016 року.

Відповідач письмові пояснення та заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно частини першої статті 18 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Підпунктом 2 пункту “а” частини першої статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб’єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 30 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: 1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій; 2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; 3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; 4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; 5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; 6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; 7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги; 8) створення умов для залучення, використання за призначенням та повернення вкладених інвестицій, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на скорочення собівартості виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, енергозбереження, модернізацію виробництва та підвищення якості послуг, що надаються.

Відповідно до частини другої статті 14 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 21 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” виконавець має право, серед іншого, розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 4 частини другої статті 21 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що виконавець зобов’язаний, серед іншого, надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Відповідно до частини першої статті 31 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно абзацу першого частини другої статті 31 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Згідно абзацу другого частини другої статті 31 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до абзаців першого та другого частини десятої статті 31 Закон України “Про житлово-комунальні послуги” у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов’язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

Механізм доведення суб’єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб’єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги визначає Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної пропозиції територіальних громад, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року №390 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Згідно пункту 2.2 Порядку протягом п’яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи суб’єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

Пунктом 2.3 Порядку встановлено, що зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб’єкта господарювання (за наявності), за необхідності, та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Суб’єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку суб’єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку; перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість; періодичність та строки надання послуг; обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб’єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб’єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під’їздах будинків та біля них.

Суб’єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Згідно пункту 2.7 Порядку інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною.

Згідно пункту 2.8 Порядку у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань підлягають реєстрації та обов’язковому розгляду суб’єктом господарювання.

Зауваження і пропозицій, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб’єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб’єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Пунктом 2.10 Порядку встановлено, що у разі врахування зауважень і пропозицій суб’єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань або вмотивованого їх відхилення, суб’єкт господарювання письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

Згідно пунктів 2.12 та 2.13 Порядку строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб’єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

Суб’єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації обов’язково зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати.

Судом встановлено, що ТОВ “Перший український експертний центр” є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який обслуговує 54 житлові будинки в місті Києві.

06 березня 2015 року розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим” №210 внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2014 року №1078, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 20 жовтня 2014 року за №42/1095, виклавши їх в новій редакції.

26 лютого 2015 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, “Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню” №220 передбачено збільшення з 01 вересня 2016 року тарифу на електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках на технічні цілі та живлення ліфтів, ІТП, насосних, освітлення східців і номерних знаків, що є складовою структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до 1,29 грн. за 1 кВт/год.

20 липня 2017 року листом №1341 позивач звернувся до відповідача з проханням переглянути діючі тарифи на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що викликано зміною розміру мінімальної заробітної плати, розміру єдиного соціального внеску, тарифу на електроенергію, вивозу та знешкодження великогабаритних побутових відходів, вивозу та знешкодження великогабаритних відходів.

20 липня 2017 року листом №1344 позивач надіслав відповідачу інші документи, які обґрунтовують деяку інформацію, яка використовувалася при розрахунках тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинках, які обслуговуються товариством.

Як стверджу позивач, 22 липня 2016 року на виконання Порядку ТОВ “Перший український експертний центр” проінформувало споживачів його послуг про намір здійснити зміну тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій шляхом розміщення відповідної інформації на веб-сайті позивача та інформаційних стендах у під’їздах житлових будинків, що обслуговуються позивачем, та біля них, а також шляхом розміщення відповідного оголошення у газеті “Хрещатик” (випуск №80 (4850) від 29 липня 2016 року).

Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу, що до суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази розміщення позивачем 22 липня 2016 року повідомлень про заплановану зміну тарифів на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування та на інформаційних стендах у під’їздах будинків та біля них, тексти відповідних повідомлень до суду також не надано.

Оголошення в друкованому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газеті “Хрещатик” здійснено позивачем лише 29 липня 2016 року, тобто з порушенням 5 денного терміну, встановленого пунктом 2.2 Порядку.

Докази подання оголошення в газеті “Хрещатик” від 29 липня 2016 року до суду не надано.

З архіву газети “Хрещатик”, який міститься на офіційному веб-сайті газети Київської міської ради www.kreschatic.kiev.ua, суд дослідив зміст оголошення позивача від 29 липня 2016 року та встановив, що оголошення не містить усієї необхідної інформації, яка доводиться до відома споживачів на виконання пункту 2.4 Порядку, зокрема, в оголошенні відсутні: зазначення розміру діючого тарифу, дата, коли тариф в останнє переглядався тощо.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до пункту 2.12 Порядку строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження і пропозиції, не може бути меншим за 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги, проте, в оголошенні від 29 липня 2016 року встановлено строк подання зауважень та пропозицій до 10 серпня 2016 року, що становить 13 календарних днів з дня повідомлення, а не 14 календарних днів, як це передбачено Порядком.

Як наслідок, позивачем порушено вимоги пунктів 2.4, 2.7, 2.12 та 2.13 Порядку, тобто порушено порядок, встановлений законодавством для розроблення і подачі на затвердження розрахунків щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

В подальшому, як стверджує позивач, 02 серпня 2016 року листом №1408 ТОВ “Перший український експертний центр” направило відповідачу примірники оголошень про намір здійснити зміну тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та про проведення розрахунків планово-економічно обґрунтованих тарифів з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Докази направлення відповідачу вищезазначених оголошень до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

12 серпня 2016 року листом №1497 позивач повідомив відповідача про відсутність станом на 11 серпня 2016 року включно зауважень та пропозицій щодо розміру тарифів, які подані до затвердження, від мешканців будинків згідно переліку.

Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу, що до суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази не подання до 11 серпня 2016 року зауважень та пропозицій щодо розміру тарифів, які подані до затвердження, від мешканців будинків згідно переліку, жодні журнали реєстрації вхідної кореспонденції та поштові реєстри до суду не надано, як наслідок, у суду відсутня можливість достовірно встановити факт не подання зауважень та пропозицій щодо розміру тарифів до 11 серпня 2016 року.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання виконавця за умови дотримання виконавцем нормативних вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та Порядку.

Як наслідок, беручи до уваги встановлення судом порушення позивачем порядку, встановленого законодавством для розроблення і подачі на затвердження розрахунків щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, протиправна бездіяльність відповідача щодо затвердження розпорядження від 11 жовтня 2016 року №982 у визначені статтею 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” строки відсутня.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено своєчасність прийняття розпорядження від 11 жовтня 2016 року №982 у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, за умови порушення позивачем порядку, встановленого законодавством для розроблення і подачі на затвердження розрахунків щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, адміністративний позов ТОВ “Перший український експертний центр” задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко