Ухвала суду № 70275769, 10.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

10.11.2017 № 820/4412/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Харківської області щодо не розгляду по суті її звернення від 30.08.2017;

- зобов'язати прокуратуру Харківської області розглянути по суті її звернення від 30.08.2017.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач в даному випадку здійснював процесуальні функції у ході досудового розслідування кримінального провадження, а отже оскарження позивачем дій відповідача мало здійснюватися в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти закриття провадження у справі, посилаючись на те, що в даному випадку вона зверталася до відповідача в порядку Закону України "Про звернення громадян", а отже і справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до прокурора Харківської області із заявою, в якій просила направити на її адресу копію постанови про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні № 42017220000000170 від 24.02.2017 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України для оскарження у встановленому законом порядку.

Прокуратурою Харківської області надано письмову відповідь від 06.09.2017 № 15/1-168-17 на запит позивача, в якій зазначено, що Прокуратурою області розглянуто звернення яке надійшло 30.08.2017 з питань досудового розслідування по кримінальному провадженню №42017220000000170 від 24.02.2017. Повідомлено, що в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебувало кримінальне провадження №42017220000000170 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. За наслідками досудового розслідування слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області 28.03.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження. Вказана постанова винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування наданий час не вбачається. Одночасно роз’яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування оскаржуються до слідчого судді суду першої інстанції, у територіальній юрисдикції якого перебувають органи досудового розслідування та прокуратури.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 306 Кримінально процесуального Кодексу, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності стосовно заяв і повідомлень про злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Тому оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності досудових органів здійснюється у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Проте суд зазначає, що в даному випадку звернення ОСОБА_1 не є скаргою на дії, бездіяльність або рішення слідчого чи прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а є зверненням в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, в даному випадку спір виник не з питань виконання функції контролю під час здійснення підконтрольними органами своєї діяльності в рамках КПК України, а з приводу реалізації суб’єктами, зазначеними у позові, управлінських функції як суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2017 року.

Суддя А.С. Мороко