Ухвала суду № 70275057, 16.11.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником

16 листопада 2017 року СєвєродонецькСправа № ЗВ/812/241/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Білокуракинського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 38628311 за вимогою №ф 119-3, виданою 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області, про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1194,03 грн. з ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось з заявою Білокуракинське обєднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 38628311 за вимогою №ф 119-3, виданою 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області, про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1194,03 грн. з ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви зазначено, що 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області винесено вимогу №ф 119-3 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 1194,03 грн.

02.07.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги №ф 119-3 від 07.05.2013 на загальнообовязкове державне соціальне страхування з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у сумі 1194,03 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області. Зазначена вимога знаходиться на примусовому виконанні Троїцькому відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Луганській області та на даний час вимогу про сплату боргу не виконано, заборгованість не погашено.

Посилаючись на Закон України від 04.07.2013 № 406-VІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи функції з адміністрування єдиного внеску передані від органів Пенсійного фонду - органам Міністерства доходів і зборів. Заявник вважає, що в спірних відносинах з боржником ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області фактично є правонаступником Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області.

На підставі викладеного, просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області (а.с.2-4).

Представник заявника у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника управління (а.с.40,41).

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлявся належним чином за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.36), однак до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 з зазначенням причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обовязки щодо пересилання поштового відправлення (а.с.36).

За приписами ч.ч.8,11 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що боржник про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи Головного управління ДФС у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлявся належним чином (а.с.39), до канцелярії суду надав відзив на заяву про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.51). В обґрунтування послався на ст.19-1 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Стягнення податкової заборгованості та заборгованості з єдиного внеску відповідно до змін Податкового кодексу України внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» покладено на органі ДФС обласного та центрального рівня. Крім того, просив суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження, розглянути за відсутністю представника ГУ ДФС в Луганській області.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та дослідивши матеріали, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів, Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області 07.05.2013 винесено вимогу №ф 119-3 про стягнення з ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн. (а.с.5).

02.07.2013 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38628311 з примусового виконання вимоги №ф 119-3, виданою 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 1194,03 грн. (а.с.6).

На виконання ухвали суду від 24.10.2017 заявником надано картку особового рахунку боржника ОСОБА_1 за період з 01.10.2010 по 01.10.2013, з якої вбачається, що за останнім лічиться заборгованість (а.с.45).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон № 1404) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною пятою статті 15 Закону № 1404 визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Оскільки на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 21.12.2016 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області реорганізувалось шляхом злиття та утворення Білокуракинського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області, яке є правонаступником всіх прав та обовязків припиненого управління, суд приходить до висновку про те, що Заявник є заінтересованою особою і наділений правом звернення до суду з заявою про заміну сторони.

Чинним законодавством не визначено юрисдикцію та предметну підсудність заяв про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні вимоги територіального органу Пенсійного фону України про сплату боргу, яка є виконавчим документом.

Разом з тим, частиною другою статті 74 Закону № 1404 визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною першою статті 181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною сьомою статті 9 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що чинним законодавством не встановлено іншого порядку заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами, суд дійшов висновку, що вирішення таких питань належить до юрисдикції адміністративного суду.

Аналогічну за змістом правову позицію (щодо належності розгляду справ про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса) висловлено Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2015 року по справі № 6-2391ц15.

11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України від 04 липня 2013 року № 406-VІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (далі Закон № 406), яким було врегульоване питання щодо передачі функцій адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.

Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 406 встановлено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Законом № 406 внесено зміни в ряд нормативно-правових актів, зокрема і в Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом Закон № 2464).

Відповідно до положень частини другої статті 12 Закону № 2464 (з урахуванням змін, внесених Законом № 406) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 Про утворення Державної фіскальної служби утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

З системного аналізу норм Закону № 406 та Закону № 2464, у взаємозвязку з постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 Про утворення Державної фіскальної служби та від 6 серпня 2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України, слідує, що станом на теперішній час функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, зазначеним Законом внесені зміни до статті 19-1, доповнено кодекс статтями 19-2 і 19-3, пункт 41.1 статті 41 викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Отже, з 01 січня 2017 року відповідно до внесених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні змін до Податкового кодексу України функція з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюється органами Державної фіскальної служби України обласного рівня і у спірних правовідносинах належним стягувачем повинне бути ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну сторони виконавчого провадження стягувача: з Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області.

Керуючись статтями 9, 158, 160, 165, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Білокуракинського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 38628311 за вимогою №ф 119-3, виданою 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області, про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1194,03 грн. з ОСОБА_1 задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні №38628311 з примусового виконання вимоги №ф 119-3, виданою 07.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області, а саме: стягувача з Управлінням Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області (місцезнаходження: 92100, Луганська область, Троїцький район, смт.Троїцке, проспект Перемоги, буд.77, код ЄДРПОУ 21792658) на правонаступника ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

СуддяОСОБА_4