Постанова № 70274859, 03.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді - Луцович М.М., суддів - Гаврилко С.Є., Шешеня О.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача 1 - ОСОБА_2;

позивача 2 - ОСОБА_3;

представника позивачів 1,2 - ОСОБА_4;

представника відповідача 1 - ОСОБА_5;

представник відповідача 2 - ОСОБА_5;

представника третьої особи - ОСОБА_5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1 -Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, де третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1 - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання протиправними та скасування рішення та наказу.

Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 працюють на посаді інженерів-землевпорядників в ПП «Сьомий регіон». Відповідність позивачів кваліфікаційним вимогам професії та їхня спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою підтверджується кваліфікаційними сертифікатами №012306 від 07.11.2014 року та № 011911 від 13.03.2015 року.

09.06.2017 року, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернулось до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з листом № 21-7-0,5-6760/2-17 щодо вжиття заходів до позивачів, як працівників ПП «Сьомий регіон», які являються розробниками документації із землеустрою громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Підставою даного звернення слугували відомості про виготовлення громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 документації із землеустрою на земельні ділянки, які ніби - то накладаються на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство».

За результатами розгляду Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру за відсутності акта перевірки звернулась із поданням до Державної служби України з питань геодезії та кадастру про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів - землевпорядників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

11 липня 2017 року, Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру прийняла наказ за № 151 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів».

Позивачі вважають, що прийняття оскаржуваного наказу в частині анулювання їх кваліфікаційних сертифікатів є безпідставним, незаконним та здійснено з порушенням вимог законодавства, а тому такі звернулися до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивачів та позивачі в судому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проти задоволення даного адміністративного позову заперечив, посилаючись на мотиви викладені у письмових запереченнях, при цьому зазначивши, що розробник документації із землеустрою ПП “Сьомий регіон”, належним чином не здійснив передбачені договорами про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 02/17 та №01/17 від 10.01.17 проектно-вишукувальні роботи з розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та не відмовив у виготовленні документації із землеустрою, так-як не встановив факт накладання запроектованих земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні.

Крім того, під час виготовлення документацій із землеустрою, зокрема здійснення геодезичних робіт, працівники ПП «Сьомий регіон» ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат №0123060, виданий 07.11.2014) та ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат № 011911, виданий 13.03.2015), шляхом підробки документів свідомо не відобразили в проектах землеустрою наявність чагарникової рослинності та дерев на земельних ділянках, і розташування даних земельних ділянок в лісі. Зокрема в судовому засіданні представник вищезазначених сторін пояснив, що розробниками документацій - ПП «Сьомий регіон», не вірно вказано суміжного землекористувача, а саме, в описах меж від В до Г зазначається землі міської ради, замість ДП «Ужгородське лісове господарство», яке є користувачем земельної ділянки згідно державного акту на право постійного користування землею серія І-ЗК №000387, що є грубим порушенням Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держземагентства України «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» від 18.05.2010 № 376 і на його думку це додатково підтверджує намагання приховати факт належності вказаних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, ПП «Сьомий регіон» здійснювались роботи щодо розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_6 та гр..ОСОБА_7. зазначені проекти розроблялися відповідно до рішень Ужгородської міської ради IX сесії VII скликання від 22 грудня 2016 року №524, завдань на розробку проектів та договорів на виконання робіт та відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були погоджені (у порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України) відділом землекористування Ужгородської міської ради, управлінням архітектури та містобудування, а також експертом державної експертизи органу Держгеокадастру.

Також, суд зазначає, що при розробленні зазначеної технічної документації замовникам - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі надано довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 13.01.2017 року № Л-18/0-41/6-17 та № Ш-17/0-42/6-17. Згідно зазначених довідок (а.с. 20 - 21) землевласниками (землекористувачами) зазначені громадяни, яким надані землі для будівництва та обслуговування житлового будинку і вид угідь - забудовані землі (з них землі відведенні під будівництво (будівництво на яких не розпочато). При цьому у вказаних довідках відсутні будь-які відомості про те, що ділянки належать до земель лісового фонду, а також відсутні будь-які дані та відомості про те, що землекористувачем є ДП «Ужгородське лісове господарство», хоча як було встановлено в ході судових засідань, Управління Держгеокадастру володіло такою інформацією, зокрема мало в наявності державний акт, відповідно до якого землекористувачем є ДП "Ужгородське лісове господарство". Цей факт було підтверджено поясненнями представника третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до переконання, що ПП «Сьомий регіон», у якому працюють позивачі при здійсненні робіт щодо розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7. спиралось на вищевказані довідки, видані структурним підрозділом Головного управління Держгеокеадастру у Закарпатській області, які свідчили про відсутність перешкод у розробленні проектів, однак після видачі цих довідок, вже через певний час тим же Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області направлено листа «Про вжиття заходів» від 09.06.2017 р. № 0-7-0.5-6760/2-17 на адресу відповідачів про порушення позивачами, вимог положень нормативно-правових актів, нормативно — технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

При цьому згідно вказаного листа порушення вимог законодавства у сфері землеустрою, на думку третьої особи, полягає у відсутності у проектах зазначеного землеустрою відомостей про належність зазначених ділянок до земель лісогосподарського призначення та перебування їх у постійному користуванні ДП «Ужгородське лісове господарство».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Згідно з статтею 26 Закону України Про землеустрій із змінами і доповненнями, розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до положень статті 28 Закону, розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Згідно з статтею 60 Закону, державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 61-1 Закону України "Про землеустрій", державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким центральним органом виконавчої влади, згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.12015 № 15, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 66 Закону, відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Частиною 19 статті 66 Закону, передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером – землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Згідно з частинами 2-4 статті 68 Закону, кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, - грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 28.11.2012 № 739, зареєстрованого Міністерством юстиції України 07.12.2012 за № 2039/22351 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку, до повноважень Кваліфікаційної комісії належать:

розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Кваліфікаційної комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту;

організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста;

встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів;

здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів;

затвердження переліку питань до кваліфікаційних іспитів, та в разі потреби внесення змін до зазначеного переліку;

прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста та їх дублікатів;

розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України;

прийняття рішень про внесення подання до Держземагентства України стосовно анулювання чи зупинення сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом;

у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку, організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення.

Пунктами 2.6, 2.7 Порядку передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює свою думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.

Відповідно до пункту 3.20 розділу 3 Порядку, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром України, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України "Про землеустрій";

З аналізу наведених правових положень вбачається, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр України здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідком розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані грубі порушення сертифікованими інженерами - землевпорядниками вимог положень нормативно - правових актів, нормативно - технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Зокрема у протоколі Кваліфікаційної комісії №6 від 29.06.2017 року зазначено, що земельні ділянки, на які сертифікованими інженерами - землепорядниками було розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами по 0,1 Га у власність фізичним особам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у м.Ужгород на підставі рішення міської ради, які належить до земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ДП"Ужгородське лісове господарство" (державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК №000387), що у свою чергу унеможливлює їх передачу у приватну власність.(а.с. 75)

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що безпосереднім виконавцем технічної документації є ОСОБА_3Ю і зазначена технічна документація виготовлена на підставі дозволу на підготовку проектів землеустрою Ужгородської міської ради відповідно до рішення від 22.12.2016 року (а.с.101 та 139),, довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 13.01.2017 року № Л-18/0-41/6-17 та № Ш-17/0-42/6-17 виданих Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області(а.с. 98,136,) та погоджена Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області, що в свою чергу додатково підтверджує об’єктивність та правильність викладених у ній даних на підставі саме тієї інформації, яку було подано землевпорядній організації державним органом - Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської області.

Крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що Позивач ОСОБА_2 взагалі не зазначається у технічній документації, як виконавець будь - яких робіт, а тому вже тільки з цих підстав заходи вжиті відповідачами щодо останнього є протиправними та відповідно підлягають скасуванню.

Що ж стосується виготовлення технічної документації в цілому, то суд вважає, що в даному випадку інженери - землевпорядники, не знали і не могли знати про перебування спірних ділянок у користуванні ДП"Ужгородське лісове господарство", оскільки даною інформацією володів саме орган, який і видав довідки від 13.01.2017 року № Л-18/0-41/6-17 та № Ш-17/0-42/6-17, і в свою чергу зобовязаний був перевірити цей факт, тим більше маючи у розпорядженні державний акт на право користування серії І-ЗК№000387.

Крім цього, як вбачається із рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №6 , оформленого протоколом від 29.06.2017 року в частині, що стосується позивачів, вищевказані факти Комісія взагалі не досліджувала (а.с. 75-76).

Щодо оскаржуваного позивачами наказу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, оскаржуваний наказ, яким анульовано сертифікати інженера - землевпорядника грунтуються на обставинах, які не вказують на факти порушення Позивачами вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні документації із землеустрою.

ПП «Сьомий регіон» здійснювались роботи щодо розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вказані проекти розроблялись відповідно до рішень Ужгородської міської ради № 524 від 22 грудня 2016 року, завдань на розробку проектів та договорів на виконання робіт, згідно ст. 50 ЗУ «Про землеустрій», ст. 34 ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, погоджені відділом землекористування Ужгородської міської ради, управлінням архітектури та містобудування, а також експертом державної експертизи органу Держгеокадастру.

Відповідно до ч. 19 ст. 186-1 ЗК України, документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Статтею 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно з статтею 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

При цьому, землевпорядна документація гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погоджена експертом державної експертизи органу Держгеокадастру без жодних зауважень, що свідчить про відсутність порушення суб'єктом господарювання та інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

В ході розроблення зазначеної технічної документації, Управлінням Держгеокадастру в Ужгородському районі надано довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель від 13.01.2017 року за № Л-18/0-41/6-17 та № Ш-17/0-42/6-17. У наданих довідках відсутні будь-які відомості про те, що ділянки належать до земель лісового фонду, а також відсутні будь - які дані про те, що землекористувачем є ДП «Ужгородське лісове господарство».

Таким чином, ПП «Сьомий регіон» у якому працюють позивачі при здійсненні робіт щодо розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок цілком правомірно спиралось на вказані довідки, видані структурним підрозділом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

Як вбачається з плану зонування Ужгородської міської ради, які містяться в проектах землеустрою, земельні ділянки гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились в межах земель житлової забудови.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що протокол засідання №6 від 29.06.2017 року щодо внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів №012306, виданого 07.11.2014 року на ім'я ОСОБА_3 та №011911 виданого 13.03.2015 року на ім'я ОСОБА_2 внесено Кваліфікаційною комісією без врахування усіх істотних обставин, що мали значення для його прийняття.

Наведені обставини свідчать про протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оформленого протоколом від 29.06.2017 року №6.

Водночас, враховуючи протиправність рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу від 29.06.2017 року № 6, також наявні правові підстави для скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №151 від 11.07.2017 року в частині анулювання кваліфікаційних сертифікатів №012306, виданого 07.11.2014 року на ім'я ОСОБА_3 та №011911 виданого 13.03.2015 року на ім'я ОСОБА_2.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачами не доведено та не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття ними оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача 1 -Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру викладеного у формі протоколу засідання №6 від 29.06.2017 року щодо внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів №012306, виданого 07.11.2014 року на ім'я ОСОБА_3 та №011911 виданого 13.03.2015 року на ім'я ОСОБА_2.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №151 від 11.07.2017 року в частині анулювання кваліфікаційних сертефікатів №012306, виданого 07.11.2014 року на ім'я ОСОБА_3 та №011911 виданого 13.03.2015 року на ім'я ОСОБА_2.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.