Рішення № 70273559, 15.11.2017, Оболонський районний суд міста Києва

15.11.2017 Справа № 756/14577/17

Справа пр. №2-з/756/222/17

ун. №756/14577/17

У Х В А Л А

15 листопада 2017 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "24 елемент", про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року позивач ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ "24 елемент", про стягнення заборгованості.

Позивачем одночасно з поданням позовної заяви подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд в межах суми позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч. 2 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що утруднюють чи можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на майно, що належить відповідачеві. Крім того, позивач не зазначає, яке саме рухоме та нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_1, що не дає можливості судді оцінити співмірність застосування вказаних заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на викладене, підстави для забезпечення позову відсутні.

Суддя роз'яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "24 елемент", про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.В. Андрейчук