Ухвала суду № 70272528, 25.09.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 753/118/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючої судді: Сазонової М.Г.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурора: Стороженка С.В.,

захисника: Санамян О.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження внесене до ЄРДР №42016000000001329 від 27.05.2016 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він маючи на меті ціль наживи та незаконного збагачення, займаючи посаду менеджера на підприємстві ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527), використовуючи для втілення свого злочинного плану вказаний суб'єкт господарювання, а також, будучи обізнаним, що працюючи менеджером на зазначеному підприємстві останній отримує матеріальну винагороду від кожної укладеної угоди, не маючи на меті виконання договору, 29.04.2015 року в період часу з 11 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому при наступних обставинах.

Так, 01.04.2015 року, в невстановлений в ході досудового слідства час, ОСОБА_2, знаходячись за адресою: м. Киї. Вул. Кутузова, буд. 18/7, каб. 613, підписав цивільно-правовий договір від 01.04.2015 року №1 з директором ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_2 з самого початку не мав жодного наміру на виконання будь-яких умов цього договору.

Так, ОСОБА_2 повністю усвідомлював, що в подальшому, укладання з громадянами України - клієнтами, договорів фінансового лізингу від імені ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» він буде використовувати лише як прикриття свого злочинного наміру, направленого на незаконне збагачення шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Відповідно до п.1.1 цього договору ОСОБА_2 (виконавець) бере на себе зобов'язання виконувати роботи (надати послуги); сприяти у пошуку потенційних клієнтів, які бажають укласти договори фінансового лізингу та укладати від імені Замовника договори фінансового лізингу. При укладанні договору фінансового лізингу виконавець зобов'язаний керуватися правилами та порядком укладання договорів фінансового лізингу, копію яких замовник надає виконавцю.

Згідно з п. 2.1 договору за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду. Розмір винагороди визначається Сторонами за результатами виконаних виконавцем робіт (наданих послуг) та фіксується в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) сума винагороди визначається без розміру податків та зборів, які замовник зобов'язаний перерахувати у відповідності до законодавства України. Розмір винагороди визначається залежно від кількості та якості наданих послуг ( укладених виконавцем від імені замовника договорів фінансового лізингу), остаточна сума винагороди буде визначатися в акті приймання виконаних робіт.

Після чого, 01.04.2015 року, за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, каб. 613, від імені третьої особи, а саме директора ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) ОСОБА_3, була виписана довіреність від 01.04.2017 року №61, яка уповноважує ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Солом'янським РВ ГУДМС України в місті Києві 24.04.2015 року, надавати консультації та укладати з зацікавленими особами договори фінансового лізингу.

Для виконання цього доручення представнику надаються наступні повноваження:

- право підписувати договори фінансового лізингу;

- проводити консультативно - роз'яснювальну роботу щодо діяльності Товариства по наданню послуги фінансового лізингу з зацікавленими особами;

- надавати консультації, пов'язані з правилами умовами, діяльністю, виконанням, функціонуванням договору фінансового лізингу;

- одержувати всі необхідні документи, заяви, відомості, інформацію, що стосується укладання договорів фінансового лізингу від імені ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527).

Довіреність видана строком до 01.10.2015 року включно, без права передоручення.

Таким чином, з 01.04.2015 року ОСОБА_2 приступив до виконання своїх обов'язків менеджера у ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» у відділенні, за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2.

Знаходячись у відділенні ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2, у період часу з 01.04.2015 року по 29.04.2015 року, надаючи клієнтам підприємства консультації, пов'язані з правилами, умовами, діяльністю, виконанням, функціонуванням договору фінансового лізингу та отримуючи прибуток від кількості підписаних договорів та сум, внесених на рахунки підприємства від вартості предмету лізингу, розуміючи те, що оплата послуг ОСОБА_2 здійснюється з першого внеску від вартості предмету лізингу, які відраховуються на користь ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», а саме 10 % - «комісія за організацію» - яка відповідно до п. 2.1 договору розуміє під собою одноразову плату за організацію та оформлення даного Договору Лізингоодержувача при укладенні, та поверненню не підлягає, у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами, залучених від фізичних осіб, бажаючих інвестувати в придбання автотранспортних засобів у фінансовий лізинг.

В подальшому ОСОБА_2 будучи менеджером ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», маючи на меті отримання частини прибутку від коштів, отриманих злочинним шляхом, здійснив наступні дії:

- відповідав на телефонні дзвінки та агітував осіб, згодних придбати транспортний засіб за ціною нижче ринкової, з метою заволодіння їх коштами та зловживання довірою, будучи обізнаним, що клієнти, які вклали кошти у придбання автомобіля у фінансовий лізинг не отримають транспортний засіб на умовах, які він пропонує та не отримують назад свої кошти;

- інструктував громадян перед оформленням завідомо незаконних договорів фінансового лізингу та направляв їх до банку, до підписання та ознайомлення з договором, з метою оплати клієнтами комісії за організацією такого договору, свідомо обманюючи їх, що ці кошти є авансом або повною вартістю купівлі транспортного засобу та не маючи наміру повертати такі грошові кошти потерпілим;

- здійснював обман та зловживав довірою потерпілих клієнтів шляхом повідомлення заздалегідь неправдивих відомостей, які не зазначені в письмовому договорі та неповідомлення і не ознайомлення з відомостями зазначеними в письмовому договорі фінансового лізингу і додатках до нього до здійснення оплати, про те, що:

1) договір з клієнтом є договором фінансового лізингу, а не купівлі - продажу, як вважає клієнт;

2) отримуючи від громадян первинні внески, як правило у вигляді 10% від вартості автомобіля, не повертається. Відповідно до договору фінансового лізингу, вказані грошові кошти (перший платіж), внесені фізичними особами на розрахункові рахунки підприємства - це платіж за оформлення договору, який поверненню не підлягає. Також, в договорі прописано, що після підписання даного договору всі попередні домовленості вважаються такими, що втратили чинність. Уклавши договір та отримавши перший внесок клієнт ознайомлюється з договором фінансового лізингу, та йому стає відомо, що для отримання предмету лізингу йому необхідно сплатити не 10% від вартості, а 50% від вартості, предмету лізингу, далі клієнтом оплачується комісійна винагорода Лізингодавця за передачу предмета лізингу та періодичний авансовий платіж ціни предмета лізингу, після якого клієнтові передається автомобіль у користування на підставі акту прийому-передачі.

3) транспортний засіб, за умовами письмового договору, не доставляється клієнту наступного дня або через декілька днів після підписання договору або оплати комісії за організацію договору чи авансового платежу;

- умисно повідомляв потерпілим клієнтам заздалегідь неправдиві відомості про те, що у разі розірвання договору, вони можуть повернути 20% від сплаченої суми.

29.04.2015 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в офісі ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», за адресою: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.2, діючи в якості представника юридичної особи ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» згідно свого злочинного задуму, заздалегідь не маючи наміру виконувати умови договору фінансового лізингу, усно повідомив потенційному клієнту ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 неправдиві відомості про вартість та умови придбання транспортного засобу, автомобіля «Skoda Superb 1.8 TSI MT Active», а саме:

- про те, що сплачені нею на банківський рахунок №26008052722140, що належить ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (ЄДРПОУ 38865527), відкритий у Печерській філії ПАТ «Приватбанк» (МФО 300711, юридична адреса: м.Київ, вул.Представинська,19; м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.30), кошти в сумі 30850 гривень не є внеском у розмірі 10% від вартості предмету лізингу, а є авансовим платежем за придбаний автомобіль, який, нібито, має бути переданий ОСОБА_4 протягом трьох днів після підписання договору та сплати авансового платежу за придбаний автомобіль;

- про те, що відповідно до Додатку №1 до договору фінансового лізингу №002002 від 29 квітня 2015 року, «Графік сплати першого лізингового платежу», сплачені кошти у розмірі 10% від вартості предмету лізингу не є авансовим внеском, а є «комісія за організацію» - яка відповідно до п.2.1 договору розуміє під особою одноразову плату за організацію та оформлення даного Договору Лізингоодержувача при укладенні Договору, та поверненню не підлягає;

- про те, що відповідно до п.12.11 розділу №12 «Відповідальність сторін. Порядок повернення предмету лізингу» Договору фінансового лізингу від 29.04.2015 №002002, у разі розірвання договору до отримання предмету лізингу комісія за організацію даного Договору Лізингоодержувачу не повертається;

- про те, що відповідно до п.16.4 Розділу «Інші умови» Після підписання даного Договору всі попередні домовленості визнаються такими, що втратили чинність.

Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_2 були надані реквізити розрахункового рахунку підприємства ОСОБА_4, яка повинна була оплатити 10% від вартості предмета лізингу, в той час, коли він підготує для підписання договір фінансового лізингу.

Далі, ОСОБА_4 29.04.2015 року о 15 годині 05 хвилин, введена в оману ОСОБА_2 знаходячись у відділенні №78 ПАТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: м.Київ, вул.Малишка Андрія, 5, внесла на розрахунковий рахунок №26008052722140, ТОВ «ЛК «Еталон» (код 38865527) грошові кошти в сумі 60850 гривень, про що свідчить квитанція ПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.379975753.1 від 29.04.2016 року, та банківську комісію в сумі 150 гривень, про що свідчить квитанція ПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.379975753.2 від 29.04.2016.

ОСОБА_4 29.04.2016 року здійснила оплату послуг ТОВ «ЛК «Еталон» через банківську установу на сумі 61000 гривень, після чого повернулась до офісу ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527), за адресою: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.2, для підписання договору фінансового лізингу, де надала підтверджуючі банківські квитанції про сплату коштів.

Знаходячись за вказаною адресою, приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2 умисно неповідомивши дійсні умови вказаного договору, не даючи ОСОБА_4 ознайомитись самостійно з умовами Договору, шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись в офісі ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», за адресою: м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.2, між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) в особі ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності від 01.04.2015 №61 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, було укладено договір фінансового лізингу від 29.04.2015 року №002002.

Після підписання ОСОБА_4 було вручено другий примірник договору фінансового лізингу з усіма додатками до нього, після чого останній стали відомі дійсні умови належного виконання договору фінансового лізингу, та до цього часу транспортний засіб надано не було.

За висновками роботи ОСОБА_2 за період часу з 01.04.2015 року по 01.07.2015 року останнім було укладено один договір фінансового лізингу від 29.04.2015 №002002, за яким було здійснено оплату. За іншими договорами ОСОБА_2 оплата не проводилась та договори були анульовані.

01.07.2015 року, за результатами виконаних робіт згідно цивільно-правового договору від 01.04.2015 №1 складено акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого вартість наданих послуг ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень.

Отримавши 01.07.2015 року від замовника за виконану роботу грошову винагороду в розмірі 3000 (три тисячі гривень), згідно розписки від 01.07.2015 року, ОСОБА_2 розпорядився вказаними коштами на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину.

Поряд з цим, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Санамян О.О. в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, посилаючись на те, що останній перестав бути суспільно-небезпечним, оскільки з липня 2015 року ОСОБА_2 не працює на посаді менеджера у ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», у зв'язку з чим відсутнє існування будь-якої небезпеки по відношенню до клієнтів Товариства під час укладання договорів фінансового лізингу. Крім того, ОСОБА_2 під час досудового розслідування відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду у сумі 61000 гривень, поряд з цим, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину даючи послідовні правдиві свідчення про вчинені дії.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно положень ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Крім того, згідно вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Як передбачено ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до вище вказаної статті ст.48 КК України та роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», вбачається, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_2 з липня 2015 року не працює на посаді менеджера у ТОВ «Лізингова компанія «Еталон», у зв'язку з чим відсутнє існування будь-якої небезпеки по відношенню до клієнтів Товариства під час укладання договорів фінансового лізингу. Крім того, ОСОБА_2 під час досудового розслідування відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 61000 гривень, поряд з цим, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину.

Враховуючі вказані вище зміни обстановки, особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи наведене, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, а кримінальне провадження згідно п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України закриттю.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені стягненню з обвинуваченого не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.48 КК України, ст. ст.284, 285, 288, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Санамяна О.О. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст.48 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження №42016000000001329, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 травня 2016 року, закрити у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Речові докази у справі: оригінал протоколу фінансового лізингу від 29.04.2015 року №002002 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, діючого від імені ТОВ «ЛК «Еталон» на 6 арк.; оригінал додатку №1 до договору фінансового лізингу 29.04.2015 №02002 на 1 арк.; оргигінал додатку №2 до договору фінансового лізингу 29.04.2015 №02002 на 1 арк.; оригінал додатку №3 до договору фінансового лізингу 29.04.2015 №002002 на 1 арк.; копію заяви від 02.09.2015 на 1 арк.; оригінал чеку ПАТ КБ «Приватбанк» від 29.04.2015 року на 1 арк.; Договір фінансового лізингу від 29.04.2015 року №002002; Додаток №1 до протоколу фінансового лізингу №002002 від 29 квітня 2015 року, «Графік сплати першого лізингового платежу»; Додаток №2 до протоколу фінансового лізингу №002002 від 29 квітня 2015 року «Графік сплати другого лізингового платежу»; Додаток №3 до протоколу фінансового лізингу, «Специфікація» Анкета для фізичної особи Заява від 29.04.2016 року; Цивільно-правовий договір від 01.04.2016 року №1, укладений між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38885527) та ОСОБА_2 у місті Києві, на 1 арк.; копію акту приймання-передачі основних засобів та інвентаря, що знаходиться в нежилому приміщенні місто Київ, вул.Харківське шосе, 2 на 1 арк.; копію договору від 07.05.2013 року 7/5 оренди нежитлового приміщення, на 5 арк.; Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.07.2015 року, між ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) та ОСОБА_2, на 1 арк.; розписку від 01.07.2015 року на 1 арк.; Довіреність від 01.04.2015 року №61, виписана від імені третьої особи, а саме директора ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 38865527) ОСОБА_3 на 1 арк.; копію наказу від 04.05.2016 року № 04-05 про затвердження внутрішніх правил надання лізингу та порядку укладання Договорів фінансового лізингу, та внутрішні правила надання лізингу та порядку укладання договору фінансового лізингу, на 3 арк.; копію наказу від 01.10.2013 №8 про затвердження внутрішніх правил надання лізингу в порядку укладання договорів фінансового лізингу, на 2 арк. - зберігати при матеріалах справи, як джерело доказів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя: