Ухвала суду № 70271894, 14.11.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2015 року визнано за нею та ОСОБА_6 право власності по ? частині кожному на двоповерховий будинок, розташований за адресою вул. Василицька, 3/1 в м.Черкаси, загальною площею 172,6 м.кв., що на плані технічного паспорта значиться під літерою «Л-П».

На даний час вона зареєстрована та проживає в житловому будинку, який належить на праві особистої власності відповідачу, за адресою вул. Василицькій , 3 в.м.Черкаси, але останній намагається виселити її з даного житла.

В житловий будинок по вул. Василицька, 3/1 в м.Черкаси в якому є її часткова власність, відповідач категорично її не пускає, таким чином позбавляє її права володіти та користуватися ним. Житловий будинок має два поверхи і житлові кімнати та допоміжні приміщення розташовані як на першому поверсі так і на другому поверсі будинку, а тому розподіл даного будинку в натурі відповідно до часток, можливий. На її неодноразові звернення до відповідача, щоб вирішити спір добровільно, розділити свої частки житлового будинку в натурі, відповідач категорично відмовляється.

Просила виділити ОСОБА_7, в натурі ? частину із спільної часткової власності житлового будинку під літ. «Л-ІІ» по вул. Василицькій, 3/1, м. Черкаси, в якому розташовані: коридор під № 1 площею 9,4 м.кв., кухня – їдальня під № 2 площею 46,9 кв.м., коридор під № 3 площею 4.4 кв.м., кімната під № 4 площею 17,7 кв.м., котельня під № 5 площею 3,9 кв.м., санвузол під №6 площею 4,8 кв.м., що відповідає розміру ? частини права власності.

Припинити ОСОБА_7 право спільної часткової власності на ? частину житлового будинку під літ «А-ІІ», розташованого за адресою вул. Василицька,3/1 м. Черкаси.

Під час розгляду справи позивач підтримала позовні вимоги та просила здійснити розподіл будинку відповідно до Варіанту № І експертизи, стягнути понесені нею судові витрати з відповідача.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2017 року позов задоволено.

Виділено в натурі частки із спільної часткової власності за адресою: м. Черкаси, вул. Василицька, 3/1 відповідно до І варіанту судової будівельно-технічної експертизи, виділивши:

ОСОБА_7 частку 1/2 приміщення І поверху: приміщення 2, кухня-їдальня, площею 46,9 кв. м, вартістю 251739 грн.; приміщення 3, коридор, площею 4,4 кв. м, вартістю 23617 грн.; приміщення 4, житлова кімната, площею 17,7 кв. м, вартістю 95006 грн., приміщення 5, котельня, площею 3,9 кв. м, вартістю 20934 грн.; приміщення 6, санвузол, площею 4,8 кв. м, вартістю 25764 грн., разом 77,7 кв.м., вартістю 417060 грн., що на 8,6 кв. м. менше ідеальної частки та становить 45/100 частини житлового будинку, вартістю 417060 грн. (з урахуванням господарської будівлі: погріб «К» під частиною будинку, вартістю 10148 грн., разом 101489 грн.);

ОСОБА_6 частку 1/2 приміщення І поверху; приміщення 1, коридор, площею 9,4 кв. м., вартістю 50455 грн. ІІ поверх: приміщення 7, сходи, площею 2,7 кв. м., вартістю 14492 грн.; приміщення 8, кухня, площею 6,1 кв. м., вартістю 32742 грн.; приміщення 9, житлова кімната, площею 22,7 кв. м., вартістю 121844 грн.; приміщення 10, житлова кімната, площею 15.5 кв. м., вартістю 83197 грн.; приміщення 11, житлова кімната, площею 21,7 кв. м., вартістю 116476 грн.; приміщення 12, кухня, площею 3,8 кв. м., вартістю 20397 грн.; приміщення 13, санвузол, площею 3,2 кв. м., вартістю 12345 грн.; приміщення 14, санвузол, площею 5,2 кв. м., вартістю 27912 грн.; приміщення 15, коридор, площею 5,5 кв. м., вартістю 29522 грн., всього 94.9 кв.м., вартістю 509382 грн., що на 8.6 кв. м. більше ідеальної частки, та становить 55/100 частини житлового будинку, вартістю 509382 грн.

У спільному користуванні співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено: зливну яму (септик), вартістю 9230 грн.; огорожу № 12, вартістю 3093 грн.; огорожу № 13, вартістю 2609 грн.; разом 14932 грн.

При цьому ОСОБА_6 виплачує ОСОБА_7, частку якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, компенсацію в сумі 41087грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір в сумі 2500 грн., витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 6055 грн. та витрати за правову допомогу в сумі 2500 грн., а всього 11055,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції були неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, при розгляді справи були порушені норми матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та вирішити питання забезпечення додаткового експертного дослідження за новим технічним паспортом на будинок.

Заслухавши осіб, які з’явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.04.2015 позов задоволено частково та визнано за ОСОБА_7 право власності на: ? частину одноповерхового житлового будинку літ. «Б-1» з гаражем літ. «Д» розташованого за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3, вартістю 20000,00 грн.; ? частину двоповерхового житлового будинку літ. «Л-2» розташованого за адресою вул. Василицька, 3/1 в м. Черкаси, вартістю 250000,00 грн.; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0137 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344273; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0093 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344272; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0167 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344271.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на: ? частину одноповерхового житлового будинку літ. «Б-1» з гаражем літ. «Д» розташованого за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 вартістю 20000,00 грн.; ? частину двоповерхового житлового будинку літ. «Л-2» розташованого за адресою вул. Василицька, 3/1 в м. Черкаси вартістю 250000,00 грн.; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0137 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344273; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0093 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344272; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0167 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344271. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за спільно набуте майно в сумі 750,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено (а.с. 7-10).

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2015 року, рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про поділ земельних ділянок, присудження позивачці грошової компенсації з відповідача та відмови в задоволенні позову в частині поділу деревообробних станків, бетономішалки, човна - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення. Яким, визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 право власності на: деревообробний фрезерний станок «PWSS-55», деревообробний станок «HC 260 C», деревообробний станок КS 210 LASERCUT, бетономішалку, гумовий човен, - в рівних частках за кожним.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 в частині визнання за нею права власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0137 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344273; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0093 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344272; ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0167 га, розташованої за адресою м. Черкаси вул. Василицька, 3 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 344271- відмовлено. У решті рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 квітня 2015 року залишено без змін.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

В силу ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно абзацу 1 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру); виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Під дійсною (ринковою) вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ вбачається, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового форду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об»акта в експлуатацію не потребує ст. 152 ЖК України/..

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було проведено судову будівельно- технічну експертизу № 16/16- БТ від 19 грудня 2016 року. Експертом було запропоновано два варіанти розподілу спірного житлового будинку (а.с.47-95).

В матеріалах справи наявні копія відповіді № 7670 від 09.10.17 року на звернення ОСОБА_7, де ПАТ «Черкасиобленерго» Черкаський міський РЕМ роз’яснив, що для зовнішнього електрозабезпечення частини житлового будинку, що належить ОСОБА_7 за адресою м. Черкаси, вул. Василицька, 3/1, ОСОБА_7 потрібно подати до Черкаського міського РЕМ заяву про приєднання електроустановок. А реконструкція системи електропостачання в частині внутрішньо будинкових мереж повинна виконуватися згідно розробленої проектної документації на відповідні роботи.

ПАТ «Черкасигаз» своїм листом № 2135/42 від 11.10.2017 року роз’яснив ОСОБА_7, що реконструкція існуючої системи газопостачання будинку виконується на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої згідно технічних умов. Для отримання яких, власник об’єкта має звернутися до товариства з відповідною завою та надати копії документів, якими визначено право власності на будинок. При цьому враховуючи вимоги статті 358 ЦК України, щодо користування спільною частковою власністю.

Таким чином вбачається, що можливо здійснення переобладнання будинку за Варіантом № 1 без втручання в інженерні системи загального користування.

Апелянт зазначає, що судова будівельно-технічна експертиза була проведена на основі технічного паспорту, що був виготовлений у 2010 році. Проте, після 2010 року були здійснені переобладнання і добудови будинку, і для проведення експертизи потрібно було виготовити новий технічний паспорт, що зроблено не було.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами апелянта, адже з експертного висновку судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що дослідження проводилося методами - спостереження, інструментальні виміри, опис, фіксація, порівняння, співставлення результатів обстеження з вимогами нормативних документів, що передбачало огляд об’єкта експертом перед наданням експертного висновку, який відбувся 12 грудня 2016 року за участі сторін у справі. Сам відповідач в ході розгляду справи судом першої інстанції інший технічний паспорт, крім наявного в матеріалах справи, суду не надав.

Крім того, з експертного висновку вбачається, що характеристика конструктивних елементів будинку була взята з технічного паспорту на житловий будинок станом на 26.10.2010 року та визначена при обстеженні станом на 12.12.2016 року.

Також в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що самостійно здійснював обладнання спірного будинку та поніс значні затрати, тому, на його думку, розподіл будинку за першим варіантом експертного висновку є не вірним.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте апелянтом не було надано підтвердження щодо понесення витрат на обладнання будинку, тому в цій частині доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняття до уваги колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 фактично зводяться до оскарження висновку будівельно- технічної експертизи.

Проте, вбачається, що в суді першої інстанції сторонам по справі було роз’яснено їх права щодо можливості заявити клопотання про проведення додаткової або повторної експертизи, також експерт був попереджений про кримінальну відповідальність та надав пояснення в судовому засіданні.

Твердження апелянта про неможливість користування з позивачкою однією вигрібною ямою, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки обидва запропоновані експертом варіанти розподілу спірного будинку передбачають саме такий порядок користування вигрібною ямою, клопотання про надання експертом інших варіантів розподілу будинку, які б передбачали окреме користування даним об»єктом, ОСОБА_6 ні в ході розгляду справи судом першої інстанції, ні в ході розгляду судом апеляційної скарги не заявлялось.

З вищенаведеного вбачається, що висновок судової будівельно-технічної експертизи є переконливими та обґрунтованими, оскільки експертиза проведена відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу», висновок узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку з метою врегулювання спору між сторонами, та дійшов правильного висновку про можливість розподілу житлового будинку, а судова будівельна-технічна експертиза була проведе з додержанням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :