Рішення № 70271081, 15.11.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3090/17

Номер провадження 2/570/1393/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Гладишева Х.В.

з участю секретаря судових засідань Беднарчук А.П..

представника позивача Шах Н.І.

сина відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи

Зорянської сільської ради Юхимчук Р.В.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Рівненської райдержадміністрації в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Зорянська сільська рада Рівненського району рівненської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про позбавлення останнього батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги мотивує тим, що батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 р. ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків по відношенню до сина ОСОБА_7. Батько не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її здоров"ям, матеріальним забезпеченням, свідомо нехтує батьківськими обов"язками. У зв'язку з наведеним, просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним вище, просила позов задоволити.

Відповідач позов визнав та пояснив, що його сину ОСОБА_3 буде краще з його старшою донькою ОСОБА_8

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та сина відповідача, представника третььої особи, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі в їх сукупності, суд позов задовольняє з таких підстав.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007 року №3 позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3), батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 та ОСОБА_6. ОСОБА_6 померла 26 квітня 2017 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.4).

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується довідкою №2957 від 30.05.2017 року (а.с.9) та проживає з старшими сестрою та братом.

Відповідач зарекомендував себе негативно /характеристика, видана Зорянською сільською радою/.

Виконавчий комітет Зорянської сільської ради Рівненської області прийняв рішення від 18 травня 2017 року № 102 за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, сином не займався, не піклувався про нього, матеріально не утримував, на даний час не проявляє інтересу до стану здоров'я та навчання сина, не цікавиться його фізичним, моральним і духовним розвитком, тому позов слід задоволити і ОСОБА_3 слід позбавити батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надає коштів на утримання неповнолітньої дитини, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є законною і передбачена ст.184 СК України. Ця стаття носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. За змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення. Оскільки відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, проте на проживання заробляє виконанням сезонних видів робіт, тому має змогу виплачувати кошти на утримання своєї неповнолітньої дитини. Таку обставину суд визнає такою, що має істотне значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно непрацевлаштованим, але має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини» незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Відповідно до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дитини віком від 6 до 18 років з 01 травня 2017 року становить 1 777 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб»єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, визначений позивачем розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб є обґрунтованим, не є завищеним в нинішніх умовах проживання, відповідає засадам розумності і справедливості та не є таким, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровою людиною і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгунтованість позову.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Позов до суду пред'явлений 25 липня 2017 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитину повинні стягуватися з указаної дати.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 640 грн. коп.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов органу опіки і піклування Рівненської райдержадміністрації в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 органу опіки та піклування Рівненської районної державної адміністрації.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 /жительАДРЕСА_3, Ідентифікаційний код - НОМЕР_3/ на користь органу опіки і піклування Рівненської райдержадміністрації аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 копійок щомісячно, починаючи з 25 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н.) в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області /№ рахунку 1217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, банк ГУДКСУ в Рівненській області ЄДРПОУ суду 26406260/ судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Гладишева Х.В.