Ухвала суду № 70260786, 23.10.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Волкова О.Ф.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни (далі - Фонд; Уповноважена особа Фонду відповідно) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду, Уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 травня 2017 року залишив без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду Уповноважена особа Фонду Біла І.В. звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС Верховний Суд України своєю ухвалою від 7 вересня 2017 року заяву Уповноваженої особи Фонду Білої І.В. залишив без руху, вказав на недоліки та надав строк до 9 жовтня 2017 року для їх усунення.

6 жовтня 2017 року до Верховного Суду України надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.

Подана заява Уповноваженої особи Фонду Білої І.В. відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування у подібних правовідносинах, Уповноважена особа Фонду Біла І.В. посилається на рішення Вищого адміністративного суду від 9 та 16 червня 2016 року (справи №№ К/800/9639/16, К/800/675/16 відповідно).

Проте аналіз оскаржуваного судового рішення та рішень суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Так, в оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року суд залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову виходив із того, що визнаючи правочин, укладений між позивачем та публічним акціонерним товариством «Київська Русь», нікчемним, що стало підставою для відмови у включенні позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, Уповноважена особа Фонду діяв протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства. Доказів на підтвердження нікчемності правочину уповноваженою особою Фонду не надано.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2016 року, наданому на порівняння, суд з'ясувавши обставини справи, зазначив, що позивач не є вкладником, оскільки грошові кошти не залучені банком від позивача, а є такими, що надані як фінансова допомога, тобто відсутня умова безпосереднього внесення депозитних коштів за договором банківського вкладу, що не підпадає під дію закону, в частині визначення осіб як вкладників, та які мають вклад.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року, яку також додано до заяви, касаційний суд дійшов висновку, що спір стосується коштів, що надійшли від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників як поворотна фінансова допомога на рахунок позивача, відповідно до договору про відкриття банківського рахунку, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.