Ухвала суду № 70244800, 14.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю „Дженерейшн”, публічного акціонерного товариства „Банк „Кліринговий дім” та товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінмарк” на Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „М-ІРБІС” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства „Сетам” про визнання недійсними результатів торгів від 10.07.2017 року, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства „Сетам” про визнання недійсними результатів торгів від 10.07.2017 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "М-ІРБІС" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Зупинено дію рішення про визначення переможців торгів від 10.07.2017 (Протокол проведення електронних торгів № 270128) щодо земельної ділянки, площею 5,7327 га кадастровий номер 8000000000:78:215:0100, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, (біля затоки ОСОБА_9). В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дженерейшн”, публічне акціонерне товариство „Банк „Кліринговий дім” та товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінмарк” не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29 серпня 2017 року по справі № 814/1779/17.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що рішення суду є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою, позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом: - заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації прав, вчиняти будь які реєстраційні дії щодо набуття, відчуження, користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження та інше) щодо нерухомого майна земельної ділянки площею 5.7327 га з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Прирічна, (біля затоки ОСОБА_9); - заборони Державному підприємству "СЕТАМ" до закінчення розгляду адміністративної справи вчиняти будь-які дії щодо передачі прав учасникам торгів на укладення договорукупівлі-продажу по лоту № 215034, отримання кошті від учасників торгів, по майну земельна ділянка площею 5.7327 га з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Прирічна, (біля затоки ОСОБА_9).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що долучені до клопотання для його обґрунтування, керуючись законом.

Із аналізу ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06 березня 2008 року застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що існує реальна можливість передачі іншому учаснику торгів вищевказаної земельної ділянки, з набуттям ним права власності на це майно.

Однак, проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції вважає позивач не навів підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. В матеріалах справи відсутні будь-які докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також не зазначено, як захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи ТОВ „Дженерейшн” та ПАТ „Банк „Кліринговий дім”, що провадження по справі було відкрито з грубим порушенням юрисдикційності та підсудності, оскільки означені питання повинні розглядатися під час розгляду справи по суті, а не межах розгляду відокремлених матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв Ухвалу від 29 серпня 2017 року із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України).

Керуючись ст.ст. 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Дженерейшн”, публічного акціонерного товариства „Банк „Кліринговий дім” та товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінмарк”, - задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року по справі № 814/1779/17, - скасувати та постановити у справі нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "М-ІРБІС" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „М-ІРБІС” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства „Сетам” про визнання недійсними результатів торгів від 10.07.2017 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ухвалу складено у повному обсязі – 15 листопада 2017 року.