Ухвала суду № 70244549, 07.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представника відповідача Щекуна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Львівський облавтодор» звернулось до суду з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, яким просио скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2015 року № 0008781700/129/138 та від 25.09.2015 року № 0010981700/170 і № 0011001700/171.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» самостійно нарахувала і задекларувала грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за перевірений період, у відповідача були відсутні правові підстави виносити податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку за основним платежем. Також суд вказав,що оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» не вчиняла порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, а саме виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку, тому застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі даної норми є протиправним.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ст. 126 Податкового кодексу України є загальною нормою по відношенню до ст. 127 цього Кодексу, яка, в свою чергу, є спеціальною і визначає відповідальність позивача як податкового агента за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку до або під час виплати оподаткованого доходу на користь платника податків. Тому при конкуренції загальної і спеціальної норм, на думку відповідача, застосуванню підлягає спеціальна норма.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 03-09.06.2015 року працівники Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області провели документальну планову виїзну перевірку Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року до 01.06.2015 року, за результатами якої складено акт від 16.06.2015 року № 90/22-018/26231174.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2а ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб із нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам за січень, лютий, травень 2013 року, лютий, березень, жовтень 2014 року, січень, лютий 2015 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Буська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № 0008781700/129/138, яким Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом, на 44648,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку і за результатами розгляду його скарги рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 11.09.2015 року № 4393/10/13-01-10-07-05 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а також збільшено на 71231,18 грн. штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та донараховано 1663,66 грн. основного платежу з податку на доходи фізичних осіб і збільшено на 1247,75 грн. штрафні (фінансові) санкції відповідно.

Також позивач оскаржив зазначене рішення Головного управління ДФС у Львівській області до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням від 04.10.2015 року № 208/316/99-99-10-01-03-15 скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № 0008781700/129/138 (з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.09.2015 року № 4393/10/13-01-10-07-05) - без змін.

За результатами адміністративного оскарження первісного податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № 0008781700/129/138 Буська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області 25.09.2015 року прийняла податкові повідомлення-рішення № 0010981700/170, яким Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 71231,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0011001700/171, яким Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1663,66 грн. за основним платежем і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1247,75 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Як встановив суд, Філія «Буський райавтодор» є структурним (відокремленим) підрозділом ДП «Львівський облавтодор». Даній філії як відокремленому підрозділу, надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, тобто філія є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV вказаного Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Згідно з пп. пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5, 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Як встановив суд, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 1663,66 грн. контролюючий орган здійснив Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» на підставі самостійно нарахованого платником податку на доходи фізичних осіб у розрахунку цього податку I квартал 2015 року, але не сплаченого у строк, встановлений ст. 168 Податкового кодексу України.

Водночас, як встановив суд з наданих сторонами пояснень і письмових доказів, зокрема, акту перевірки, перевіркою правильності визначення та утримання суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено, а сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб станом на день завершення перевірки становила 1827,33 грн.

Відповідно до норм ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» самостійно нарахувала і задекларувала грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за вказаний період, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави виносити податкове повідомлення-рішення від 25.09.2015 року № 0011001700/171 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку за основним платежем в розмірі 1663,66 грн., а тому в цій частині рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Також, як встановив суд, Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» у спірному періоді кожного місяця нараховувала та перераховувала до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що підтверджується відомостями акту перевірки, наданими позивачем копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1-ДФ) та копіями платіжних доручень. Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» як податковий агент здійснила перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за січень, лютий, травень 2013 року, лютий, березень, жовтень 2014 року, січень, лютий 2015 року у дні виплати заробітної плати працівникам за відповідні періоди.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 цього Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Статтею 57 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 127 Податкового кодексу України, на підставі якої відповідач застосував до Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» спірні штрафні санкції, визначено,що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведеної норми відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі не виконав зазначених обов'язків або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

Однак, як зазначено вище, у спірному випадку Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» не вчиняла порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, а саме виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що застосування відповідачем норми ст. 127 Податкового кодексу України є протиправним, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій на підставі вказаної статті є протиправними і підлягають скасуванню.

Такий висновок також відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 10.11.2015 року у справі № 21-2919а15.

А відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 зазначеного Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Крім того, колегія суддів зазначає,що відповідно до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічна норма передбачена ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою судді-доповідача від 11.02.2016 року було задоволено клопотання Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відстрочено апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену постанову суду першої інстанції до ухвалення судового рішення у справі.

Однак на час апеляційного розгляду справи відповідач не сплатив судовий збір за подання зазначеної вище апеляційної скарги.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області слід стягнути судовий збір за подання зазначеної вище апеляційної скарги, який був визначений у розмірі 1960,05 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 813/5787/15 за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1960 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 05 коп. за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, розрахунковий рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір, назва суду, де розглядається справа - Львівський апеляційний адміністративний суд, код за ЄДРПОУ суду, де розглядається справа - 34668371.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 13.11.2017 року