Ухвала суду № 70244508, 15.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кускова Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа №408/2039/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року у справі № 408/2039/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправними рішення Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі – позивач, заявник) звернулися з адміністративним позовом до Біловодського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі – відповідач, управління) про визнання протиправним рішення про зупинення (відмову) у продовженні виплат державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг та зобов’язання Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області продовжити виплати державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг (а.с.1-2, 48-49).

Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року адміністративний позов - задоволений, визнано дії Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області з приводу відмови у призначені ОСОБА_2, ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово – комунальних послуг неправомірними, зобов’язано Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області відновити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виплати щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг; зобов’язано Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеній особі на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг (а.с.51-54).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано що управлінням неодноразово надсилались листи з питань роз’яснення надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, за адресою фактичного місця перебування на території садових товариств, проте до теперішнього часу питання щодо надання виплат щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за адресою фактичного місця перебування на території садових товариств не відновлені, у зв’язку з не спірного вирішенням питання (а.с.59-61).

В судове засідання сторони не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, просили справу розглянути за їх відсутністю.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до копій паспортів громадянин України позивачі, ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 2а, кв. 20 (а.с.3,6).

ОСОБА_4 копій довідок від 30 вересня 2016 року № 905003464, № 905003465 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач та його дружина перемістились та фактично проживають/перебувають за адресою: вул. Плодова, с/т «Восход» с. Пшеничне, б. 575 Макарове 93652 Станично – Луганський район (а.с.5, 8,).

Відповідач, Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області, є суб’єктом владних повноважень, який діє на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Управління праці та соціального захисту населення та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

ОСОБА_4 свідоцтва про право власність на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 394717 від 11 вересня 2008 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССМ № 178559 від 15 вересня 2008 року та технічного паспорту на садовий будинок, ОСОБА_2 є власником житлового будинку загальною площею 64,9 кв. м, що розташован за адресою: Луганська область, Станично – Луганський район, с/рада Вільховська, «Восховд» садове Товариство Вільховський дачний масив, вул. Плодова, буд. 575 (а.с.10-11, 12-13, 15-20).

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 22 січня 1983 року, після укладання якого присвоєні прізвища ОСОБА_3/ОСОБА_3, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-ЕД № 340408, виданого Жовтневим районним відділом ЗАГС м. Ворошиловграда (а.с.9).

Як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача за подовженням виплат щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг.

13 грудня 2016 року ОСОБА_2 управлінням надана відповідь № 5061 з якої вбачається, що згідно акту обстеження матеріально – побутових умов сім'ї та листа Міністерства соціальної політики України № 5276/0/14-15/081 від 09 квітня 2015 року, в якому зазначено, що сім'я, яка перемістилася у межах області та має у своєму володінні будинок на території, де органи держаної влади здійснюють свої повноваження, про право на призначення грошової допомоги не має, тому Вам буде припинено у призначені щомісячної адресної допомоги до з’ясування питання про права отримувати грошову допомогу особами, які мають у своєму володінні або у володінні рідних житлові будинки, мешкають у своїх дачних будівлях, мають земельні ділянки для садівництва на території Станично – Луганського району.

Крім того, позивачі звернулися до відповідача про призначення виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово – комунальних послуг (а.с.22).

Проте, листом від 24 лютого 2017 року управління повідомило позивачів про те, що згідно витягу з протоколу № 20 від 16 листопада 2016 року та на підставі п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, йому призупинено призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг (а.с.22-23).

Спірним в межах цієї справи є питання правомірності призупинення відповідачем призначеної позивачам щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з підстав наявності у власності ОСОБА_2 житлового приміщення де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньопереміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За приписами пунктів 2, 3 статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За вимогами частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 509), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 505).

ОСОБА_4 з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509 і ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено м. Луганськ Луганської області та с. Нижня Вільховка Станично – Луганського району Луганської області.

ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20225063 від 15 вересня 2008 року, реєстраційний номер 24668813 позивач ОСОБА_2 є власником 1/1 частки (форма власності приватна) садового будинку за адресою: Луганська область, Станично – Луганський район, с/рада Вільхівська, «Восход» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Плодова, буд. 575 (а.с.12)

Отже, наявними матеріалами справи підтверджено, що у приватній власності позивача ОСОБА_2 перебуває житлове приміщення (садовий будинок), який розташований в населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція.

Враховуючи, що на час звернення за продовженням сплати допомоги 27 жовтня 2016 року діяла редакція п.6 Порядку № 505, яка передбачала заборону надання грошової допомоги, у разі, коли будь – хто з членів сім’ї у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, в тому числі і м. Луганськ Луганської області та с. Нижня Вільховка Станично – Луганського району Луганської області згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, тому належний позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності садовий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, Станично – Луганський район, с/рада Вільхівська, «Восход» садове товариство Вільхівський дачний масив, вул. Плодова, буд. 575, тобто в районі проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість відмови позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року у справі № 408/2039/17 – залишити без задоволення.

Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року у справі № 408/2039/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправними рішення Управління соціального захисту населення Станично – Луганської районної державної адміністрації та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

ОСОБА_5