Ухвала суду № 70241381, 07.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

при секретарі: Радько О.М.

за участі позивача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2017 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначало, що 27 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Банк Форвард», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №109355238. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 19 354 грн. 82 коп. Відповідач в свою чергу взяв зобов'язання щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, але свої зобов'язання за договором не виконав.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 22 серпня 2016 року за відповідачем рахується заборгованість, яка складає 22 607 грн. 20 коп., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 19 354 грн. 82 коп., заборгованість за простроченим боргом - 2 376 грн. 50 коп., заборгованість за відсотками - 875 грн. 88 коп.

З наведених підстав позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 22 607 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 05 квітня 2017 року про виправлення описки, позовні вимоги ПАТ «Банк Форвард» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2013 року №109355238 в сумі 22 607 грн. 20 коп. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форвард» відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 27 вересня 2013 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Банк Форвард», та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №109355238.

За умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 19 354 грн. 82 коп. Строк погашення кредиту, згідно умов договору - 27 серпня 2015 року. Відсоткова ставка по кредиту - 49% річних. Відповідач зобов'язався забезпечити повернення кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом за ставками, які зазначені в тарифному пакеті, що міститься в Додатку №1 до договору.

Судом також встановлено, що Банком зобов'язання перед позичальником по договору №109355238 виконано, в той час як відповідач умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними в повному обсязі не виконав. Заборгованість відповідача згідно наданого позивачем розрахунку складає 22 607 грн. 20 коп., з яких: сума основного боргу по кредиту (тіло кредиту) 19 354 грн. 82 коп., заборгованість за відсотками 875 грн. 88 коп., заборгованість за простроченими відсотками 376грн. 50 коп. /а. с. 8-9/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, місцевий суд виходив з того, що кредитний договір укладений між сторонами з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підпис на договорі (заяві), є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і з відсотковою ставкою, її розміром, порядком нарахування та погашення заборгованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки він ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, та підтверджується наявними у справі доказами, в тому числі наданими відповідачем на запит суду виписками по особових рахунках ОСОБА_2 /а. с. 82-99/.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд безпідставно стягнув з нього на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором, стверджуючи, що він не знімав з кредитної картки таку суму, - не підтверджено належними і допустимими доказами в розумінні вимог ст. ст. 57-59 ЦПК України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що при вирішенні даного спору, судом, на з'ясування заперечень відповідача щодо позовних вимог, встановлено зокрема, що 11 лютого 2014 року за особистою заявою відповідача від 10 лютого 2014 року платіжна картка ОСОБА_2 була перевипущена зі строком її дії до 28 лютого 2019 року та отримана ним 13 березня 2014 року. Останні видаткові операції були здійснені 09 лютого 2014 року /а. с. 78-81/.

При цьому банком було попереджено позичальника про фінансову відповідальність згідно п. 7.12 Умов надання і обслуговування платіжних карт банку, за всі операції, здійснені з використанням карти на протязі строку її дії або до дня повернення карти до банку включно, в тому числі за операції, здійснені з використанням карти третіми особами /а. с. 80/.

Окрім того, враховуючи, що стягнута за рішенням сума кредитної заборгованості визначена станом на 22 серпня 2016 року, її розрахунок не був спростований в ході судового розгляду справи, - безпідставним є посилання відповідача на те, що зазначений розмір заборгованості не був перерахований судом на дату ухвалення судового рішення.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі також не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М.

Судді: /підписи/ Дряниця Ю.В.

Кривчун Т.О.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.