Постанова № 70238059, 14.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Житомир справа № 806/473/17

категорія 3.7.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 26 960,00 грн.,

встановив:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 26 960,00 грн., що еквівалентно 927,45 євро, відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 29.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.09.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський (394км+750) було проведено зважування автомобіля (тягача) марки DAF модель XF95.430, р.н. НОМЕР_1, з причіпом марки STAS модель SA33-8K р.н. BK0663ХТ, який належить ОСОБА_1. За результатами зважування було встановлено перевищення вагових обмежень на першу одиночну ось, так як замість допустимих 11 тон навантаження становило 12,44т, про що складено довідку результатів здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2016 року та акт про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень №004ч від 29.09.2016 року.

Вказує, що за результатами встановленого перевищення, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складено розрахунок плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року на суму 927,45 євро, про що на адресу відповідача було направлено відповідне повідомлення про заборгованість. Наголошує, що у зв'язку з тим, що відповідач у строки, передбаченні чинним законодавством заборгованість, визначену розрахунком плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року на суму 927,45 євро добровільно не сплатив, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулося до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Представник позивача до суду прибула. Подала через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами. (а.с. 72)

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Надіслав на адресу суду письмові заперечення на адміністративний позов від 22.03.2017 року, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (а.с. 28-31)

Зважаючи на неявку сторін у судове засідання та керуючись приписами ст. 41, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський (394км+750) було проведено зважування автомобіля (тягача) марки DAF модель XF95.430, р.н. НОМЕР_1, з причепом марки STAS модель SA33-8K р.н. BK0663ХТ, який належить ОСОБА_1. За результатами зважування було складено довідку результатів здійснення габаритно-вагового контролю від 29.09.2016 року (зворот а.с. 7)

За результатами виявлених порушень складено акт про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень №004ч від 29.09.2016 року, відповідно до змісту якого зафіксовано перевищення нормативно-допустимих вагових параметрів в частині перевищення вагових обмежень на першу одиночну ось. (а.с. 7)

На підставі акту №004ч від 29.09.2016 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складено розрахунок плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року на суму 927,45 євро. (зворот а.с. 8)

Копію розрахунку №004ч від 29.09.2016 року разом з повідомленням про заборгованість вих. №2618/3216 від 15.12.2016 року було направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, 11701. Зокрема, відповідачу повідомлено, що він зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, шляхом направлення оригіналу або належним чином завірених копій платіжних документів на адресу: 36008, вул. Європейська, 189, м. Полтава, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (e-mail: poltava@dsbt.gov.ua). У разі відсутності документів, що підтверджують внесення ним плати за проїзд у розмірі 927,45 євро, Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області буде передано відповідні матеріали до суду та органів державної виконавчої служби з метою примусового стягнення зазначених коштів. (а.с. 8)

У зв'язку з тим, що відповідач у строки, передбаченні чинним законодавством заборгованість, визначену розрахунком плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року на суму 927,45 євро добровільно не сплатив, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі частиною першою статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт", основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Відповідно до п. 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп.15, 27 п. 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 7 ст.5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", абз. 2 п.12 "Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2011 за №1074 визначено, що орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує виконувати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації Державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" встановлено, що здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Враховуючи вищевикладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879) передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Відповідно до п.28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (п.31-1 Порядку №879).

Згідно з наявною у матеріалах справи копією акту №004ч від 29.09.2016 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський (394км+750) було проведено зважування автомобіля (тягача) марки DAF модель XF95.430, р.н. НОМЕР_1, з причепом марки STAS модель SA33-8K р.н.BK0663ХТ який належить ОСОБА_1 та встановлено перевищення нормативно-допустимих вагових параметрів. (а.с. 7)

На підставі порушень, зазначених у акті №004ч від 29.09.2016 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області складено розрахунок плати за проїзд розрахунок плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року, відповідно до якого розмір плати за проїзд, визначений позивачем, становить 927,45 євро. (зворот а.с. 8)

Відповідно до наданих представником відповідача пояснень в судовому засіданні 13.04.2017 року та змісту письмових заперечень на адміністративний позов від 22.03.2017 року, у складених позивачем документах існують розбіжності, а розрахунок плати за проїзд №004ч від 29.09.2016 року складений невірно та підлягає скасуванню. (а.с. 28-31)

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного суду України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Питання правомірності винесення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 004ч від 29.09.2016року і повідомлення від 15.12.2016 року були предметом розгляду у адміністративній справі №806/1137/17.

Враховуючи, що рішення за результатами розгляду даної справи може мати преюдиційне та істотне значення для вирішення спору по суті, ухвалою суду від 27.04.2017 року провадження по справі №806/473/17 за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 26 960,00 грн. було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №806/1137/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розрахунку і повідомлення.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року по справі №806/1137/17 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 004ч від 29.09.2016 року. (а.с. 61-64)

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 року апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування розрахунку і повідомлення повернуто особі, яка її подала. (а.с. 65-66)

У відповідності до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду від 30.05.2017 року по справі №806/1137/17 набрала законної сили 11.09.2017 року.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що оскільки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 004ч від 29.09.2016 року визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, доводи позивача про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 26 960,00 грн. на підставі вказаного розрахунку є безпідставними, суперечать чинному законодавству та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Інших належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості заявленої вимоги представником Державної служби України з безпеки на транспорті надано суду не було.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено, а відповідачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 26 960,00 грн. на підставі розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №004ч від 29.09.2016 року, а тому позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті не підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись статтями 41, 72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України,

постановив:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 14 листопада 2017 р.