
Справа № 157/2950/17
Провадження №2-а/157/2707/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2017 рокумісто Камінь-КаширськийКамінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря Карпік Т.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Тадайчук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку,
встановив:
02 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Свої обґрунтовує тим, що він постійно проживає в с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Оскільки позивач являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, має достатній стаж роботи, тому в квітні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області відмовило позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, посилаючись на те, що він не надав належних доказів, які б підтверджували факт його постійного проживання або роботи на забрудненій території не менше 3 років станом на 1 січня 1993 року.
Таке рішення відповідача вважає безпідставним, оскільки факт його постійного проживання на забрудненій території у вказаний період підтверджується довідкою Полицівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.
Посилаючись на викладені вище обставини, просить визнати дії Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку протиправними та зобов'язати призначити позивачу пенсію у відповідності до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути із відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених у заяві. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що постійно проживає в с. Полиці Камінь-Каширського району. У 1980-х роках працював у районах Крайньої Півночі в нафтодобувних організаціях колишнього СРСР вахтовим методом: 15 днів роботи та стільки ж відпочинку. Через записи в трудовій книжці про роботу на території іншої держави йому відмовляють у призначенні пільгової пенсії.
Представник відповідача Тадайчук А.В. позов не визнала та пояснила, що позивач, звернувшись із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, на підтвердження факту свого постійного проживання в с. Полиці Камінь-Каширського району, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, надав довідку Полицівської сільської ради. Проте, з його трудової книжки вбачається, що він із 27.03.1986 року по 31.12.1987 року працював у Річицькому управлінні технологічного транспорту № 1 «Білорусьнафта», з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року - в Світлогорському управлінні технологічного транспорту ПО «Білорусьнафта», де містяться відомості про те, що робота проводилась повний робочий день вахтово-експедиційним методом у Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області. За період з 01.01.1992 року по 15.08.1993 року робота в Світлогорській ЄТЕБ вахтово-експедиційним методом. Місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що постійно проживають у с. Полиці Камінь-Каширського району по сусідству зі ОСОБА_1 У 1980-х роках позивач працював в організаціях нафтодобувної галузі колишнього СРСР. Метод роботи був вахтовий: 15 днів роботи, затим стільки ж днів відпочинку. В період між вахтами ОСОБА_1 проживав удома в с. Полиці Камінь-Каширського району.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 24.03.1994 року Волинською обласною державною адміністрацією, є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони постійно проживали на день аварії або на 1 січня 1993 року в зоні добровільного відселення не менше трьох років, 3 категорії.
З довідки Полицівської сільської ради від 03.07.2017 року № 847, встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживає в с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області з дня народження по 20.04.1981 року, з 28.04.1983 року по 19.09.1983 року, з 1987 року по даний час.
Даний факт підтвердили також допитані в судовому засіданні свідки.
Згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106, с. Полиці Камінь-Каширського району Волинської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У квітні 2017 року позивач звернувся із заявою та відповідними документами до пенсійного органу про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом № 351/02-17 від 14.04.2017 року відмовило позивачу в задоволенні заяви про призначення пенсії, на підставі того, що в трудовій книжці заявника вказано, що він із 27.03.1986 року по 31.12.1987 року працював у Річицькому управлінні технологічного транспорту № 1 «Білорусьнафта», з 01.01.1988 року по 31.12.1991 року - в Світлогорському управлінні технологічного транспорту ПО «Білорусьнафта», де містяться відомості про те, що робота проводилась у повний робочий день вахтово-експедиційним методом у Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області. За період з 01.01.1992 року по 15.08.1993 року робота в Світлогорській ЄТЕБ вахтово-експедиційним методом. Місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі. А тому позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки не дотримані вимоги ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається зі змісту ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема до таких відносяться потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської з катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом - є відповідне посвідчення.
Згідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року за № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства (п. 2). Потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на території зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді, зокрема, державної пенсії.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорій 2, 3 і 4, пенсія призначається та обчислюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та з обчислення середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії (статті 55 та 57 Закону по статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи (ч. 6 підпункту 5 пункту 2.1.), а саме: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи; довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Саме такий перелік документів позивач додав до заяви про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку. При цьому вказаним вище порядком не передбачено надання інших документів для встановлення факту проживання особи в забрудненій території у відповідний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Оскільки матеріалами справи підтверджено порушення права позивача на призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому його вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, постанова суду про задоволення позову в частині призначення та виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 11, 71, 86, 94, 159-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 49, 55, 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня подання ним відповідної заяви.
Постанову суду в частині призначення та виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Головуючий: Б. С. ГамулаСудове рішення № 70231122, Камінь-Каширський районний суд Волинської області було прийнято 09.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 157/2950/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: