Ухвала суду № 70219906, 07.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

Провадження: № 22ц/790/5225/17 Головуючий 1-ої інстанції – Сілантьєва Е.Є.

Справа: № 645/8/17 Доповідач – Бровченко І.О.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого – Бровченко І.О.,

суддів – Карімової Л.В.. ОСОБА_1,

при секретарі – Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначило, що 18 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 14-10-14П-78 про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті з додатковими угодами до нього, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у сумі 140000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 13,5 % річних та терміном повернення 16 вересня 2016 року. До договору, за погодженням сторін, вносились зміни щодо розміру відсотків, які відповідач зобов’язаний сплатити за користування кредитом щодо графіку погашення кредиту. Свої зобов’язання позивач виконав належним чином та в повному обсязі, в той час, як відповідач свої зобов’язання починаючи з листопада 2014 року не виконує, у зв’язку з чим в нього утворилась заборгованість по кредиту. Станом на 01 листопада 2016 року відповідачем ОСОБА_2 погашено заборгованість за кредитом у сумі 122768,59 доларів США та залишок за кредитом складає 17231,41 доларів США. Крім цього, починаючи з 01 серпня 2015 року відповідачем було припинено погашення процентів за користування кредитними коштами та станом на 01 листопада 2016 року розмір заборгованості відповідача зі сплати процентів складає 3181,85 доларів США. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 01 листопада 2016 року дорівнює 20413,26 доларів США, що становить еквівалент 520445,48 грн. за курсом НБУ станом на 01 листопада 2016 року.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 користь ПАТ Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20413,26 доларів США, що становить еквівалент 520445 грн. 48 коп. за курсом НБУ станом на 01 листопада 2016 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно укладеного договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті № 14-10-14П-78 від 18 вересня 2006 року, з додатковими угодами, відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 140000 доларів США на термін до 16 вересня 2016 року та зобов'язувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 13,5 % річних, неустойки та інші платежі в строки, порядку та на умовах встановлених кредитним договором.

Позичальнику в банку відкрито позичковий рахунок № 220365011614.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання іпотечного кредиту, між позивачем та приватною фірмою «Харківагросоюз», засновником якої є ОСОБА_2, укладено договір поруки № 14-12-14 ДП- 02 від 03 червня 2009 року.

Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі передавши кошти відповідачу. Однак ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконує, у зв’язку із чим станом на 01 листопада 2016 року у неї виникла заборгованість перед позивачем у загальній сумі 20413,26 доларів США, що становить еквівалент 520445 грн. 48 коп. за курсом НБУ станом на 01 листопада 2016 року, з яких: 17231,41 дол. США- прострочена заборгованість за графіком погашення кредиту і 3181,85 дол. США – прострочена заборгованість за процентами.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не виконує належним чином умови договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті № 14-10-14П-78 від 18 вересня 2006 року.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підтверджуючи отримання ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 140000 дол. США є помилковими.

Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечено отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (далі – Положення № 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов’язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно пункту 5.6 глави 5 Положення № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Виписка по особовому рахунку № 220365011614 є первинним документом обліку операцій за рахунком, містить реквізити які передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджує видачу 18 вересня 2006 року ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 140000 грн. згідно договору № 14-10-14П-78 від 18 вересня 2006 року.

Крім того, судова колегія враховує, що на виконання умов договору про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті відповідачем було сплачено 122768,59 доларів США та протягом 2009-2013 років укладено 5 додаткових угод до нього.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -